Тема 12. 6. Правопис відмінкових закінчень іменників 3, 4 відмін.

До третьої відміни належать іменники жіночого роду з нульовим закінченням у називному відмінку однини: зустріч, подорож, скатерть, піч, мідь, сіль, молодь, стать, мазь, грязь, поміч, кров, папороть, пристань, нехворощ, ніч. Цієї відміни також іменник мати, що має закінчення -и у називному відмінку однини, а у всіх інших набуває флексії, властиві іменникам третьої відміни, та суфікса -ер: матер-і, матір ‘ю, матер-ів, матер-ям, матер-ями, на матер-ях.

Для третьої відміни властиві такі ознаки: однотипність роду (жіночий рід) та омонімічність відмінкових закінчень (у родовому, давальному та місцевому відмінках однини). У багатьох основах слів при відмінюванні відбувається чергування [о], [е] з [І]: якість — якост-і, радість — радост-і, річ — реч-і, ніч — ноч-і. В орудному відмінку однини голосні не чергуються, зате приголосні попавши в оточення голосних і ставши м’якими, подвоюються: пам‘я тт-ю, сі-лл-ю, Прип‘я-тт-ю, мі-дд-ю, галу-зз-ю, Ума-нн-ю, подоро-жж-ю, яле: радіст-ю, пристраст-ю, скатерт-ю, смерт-ю.

Закінчення -ей у родовому відмінку множини властиве всім іменникам третьої відміни, крім мати, що має флексію -ів: постат-ей, галуз-ей, реч-ей, зустріч-ей, матер-ів

У давальному, орудному та місцевому відмінках множини відповідно уніфіковані закінчення -ом (-ям), -оми (-ями), -ах (-ях): зустріч-ам, маз-ям, реч-ам, тін-ям, зустріч-ами, маз-ями, реч-ами, тін-ями, на зустріч-ах, на маз-ях, на реч-ах, на тін-ях.

До четвертої відміни належать іменники середнього роду на -а (-я), які при відмінюванні в непрямих відмінках, крім знахідного й орудного, мають суфікси -єн-, -ат-, -ят-: галчен-я, кошен-я, коліщ-а, тім’-я, плем’-я.

В основному вони означають істоти молодого віку (лош-а, хлоп‘-я, слонен-я, лосен-я, порос-я) або здрібнілі предмети (коліщ-а) чи абстрактні поняття (ім‘-я, плем‘-я).

Однотипністю відмінкових закінчень відзначаються іменники четвертої відміни. Різноманітності надають суфікси, які можуть у деяких іменниках то зникати (у знахідному й орудному відмінках), то вживатися паралельно суфіксальна і безсуфіксна форми: телям, лошам, племенем і плем’ям — в орудному відмінку однини; тел-я, лош-а, плем ‘-я — у називному, знахідному й кличному відмінках однини. А такі іменники, як гусен-я, качен-я, цуцен-я, лосен-я, галчен-я, в усіх відмінках зберігають суфікси. У множині суфікси зберігаються теж в усіх іменників. Паралельні форми, омонімічні з називним чи родовим відмінками множини, допускаються у знахідному відмінку: годувати зайчат і зайчат-а, купувати цуценят і цуценят-а.