1. Роль держави в становленні ринкової економіки

Вперше наукове обгрунтування ролі держави в ринковій економіці було зроблено основоположником політичної економії А. Смітом . У своїй праці “ Дослідження про природу й причини багатства народів” він стверджував, що:

а) держава не повинна втручатися в економіку, бо це веде до порушення дії ринкових механізмів;

б) рівновага між пропозицією й попитом встановлюється за рахунок саморегуляції.

Ідеї А.Сміта лягли в основу моделі вільного ринкового господарства. Згідно з цією моделлю:

1) господарюючи, суб'єкти приймають свої рішення на ринку незалежно один від одного;

2) ціни визначаються співвідношенням попиту і пропозиції;

3) приватна власність захищається державою;

4) планування економічної активності здійснюється децентралізовано окремими господарюючими суб’єктами;

5) споживачі вільно вирішують, як використати свій доход;

6) виробники планують випуск продукції згідно з попитом на неї;

1) економічну взаємодію учасників господарського процесу координують ціни;

2) мотивом дії підприємців є прагнення до максимізації прибутку;

3) неприбуткові фірми становляться банкрутом і вибувають з ринку.

Але практика довела, що ринковий механізм саморегулювання має цілий ряд недоліків:

а) порушення стабільності економічного розвитку, що виникають періодично ( економічні кризи);

б) неможливість на основі моделі вільного ринкового господарства задовольнити цілий ряд економічних потреб суспільства;

в) формується система розподілу, яка породжує соціальну несправедливість;

г) розвиток процесів монополізації негативно впливає на систему конкуренції.

Практика господарювання показала, що чисто ринковими методами забезпечити високу ефективність виробництва неможливо. Ринковий механізм у реальному житті все більше доповнюється державним регулюванням.

Слід зазначити, що господарський механізм, який поєднував у собі і ринкові, і державні форми господарювання, дав досить суттєві результати:

а) відносно високими темпами йшло економічне зростання. Щорічно валовий національний продукт у країнах Західної Європи зростав у 1961-1973 роках в середньому на 5%.

б) відбулися істотні якісні зміни в економіці. Капіталізм за цей період перейшов від екстенсивного до інтенсивного шляху розвитку.

в) відбулася певна стабілізація соціальних відносин. І саме тому, що держава стала могутнім господарюючим суб’єктом в економічному процесі.

Світова практика показала, що вільного ринку через свої суперечності в реальному житті не буває. Відстоювати вільний ринок у сучасних умовах, за словами відомого американського економіста Д. Гелбрейта, можуть лише люди з психічними відхиленнями, оскільки ринок, особливо сучасний, регулюється державою.