2. Суть підприємництва, його суб’єкти та форми

Підприємництво можна визначити як організаційно-господарське новаторство на основі використання певних можливостей.

Підприємництво – це самостійна ініціатива, на власний ризик діяльність по виробництву продукції, виконанню робіт, наданню послуг та заняття торгівлею з метою отримання прибутку. Неодмінним компонентом підприємництва є персональна економічна, а не колективна адміністративна відповідальність за результати роботи.

Суб'єктами підприємницької діяльності на території України можуть бути:

а) громадяни України;

б) інші держави, необмежені законом у правоздатності або дієздатності;

в) юридичні особи всіх форм власності.

Не дозволяється займатися підприємницькою діяльністю таким категорія громадян:

а) військовослужбовцям;

б) службовим особам органів прокуратури, суду, служби безпеки, внутрішніх справ, держарбітражу, державного нотаріату;

в) органам державної влади та управління;

г) особам, які мають непогашену судимість за крадіжки, хабарництво та інші корисливі злочини.

Підприємець – це той, хто займається підприємницькою діяльністю з метою отримання прибутку.

Всі види підприємницької діяльності з точки зору того, хто приймає в ній участь, можна класифікувати як:

а) індивідуальна;

б) колективна;

в) державна.

В розвинутих країнах світу з ринковою економікою існують три форми організації підприємництва:

а) одноосібне господарство – це форма організації, коли один власник приймає одноосібні рішення й несе особисту відповідальність за кінцеві результати;

б) партнерство – це форма організації підприємництва, коли два або більше підприємців приймають рішення спільно й несуть солідарну відповідальність за кінцеві результати. Існують партнерства з обмеженою і необмеженою відповідальністю. В першому випадку в разі банкрутства вони ризикують втратити ( через судовий розпродаж ) лише капітал підприємства, а в другому, – і свій особистий капітал ( особисте майно );

в) корпорація – це форма організації підприємництва на основі акціонерної власності, в якій підприємець, як правило, відокремлений від власності. Перевага корпорації полягають в тому, що вона може залучити значний капітал шляхом продажу акцій. Акціонери не несуть матеріальної відповідальності по зобов’язанням фірми, вони можуть втратити лише вартість своїх акцій у випадку банкрутства.