ТЕМА 01.

ПИТАННЯ ТЕМИ ТА ОСНОВНІ ТЕРМІНИ.

Питання теми:

1. Предмет політичної економії та його відмінності від предмета економічної теорії.

2. Сутність і структура продуктивних сил і виробничих відносин.

3. Економічні закони та категорії, їх класифікація.

4. Метод політичної економії та його складові елементи.

Основні терміни теми:

економіка, хремастика, “економікс” , “політична економія”, виробничі відносини, праця, предмети праці, засоби праці, продуктивні сили, головна продуктивна сила, економічний закон, економічна категорія, метод політичної економії, основні функції політекономії, техніко-економічні відносини, організаційно-економічні відносини, соціально-економічні відносини, об’єктивність економічних законів.

ІНФОРМАЦІЙНІ МАТЕРІАЛИ ТЕМИ

1. Предмет політичної економії та його відмінності від предмета економічної теорії.

Предмет економічної теорії тісно пов’язаний з поняттям “економіка” . Економіка від грецького ойкономія ( “ойкос” – дім або господарство, а “номос” – закон або вчення), тому економічна наука в початковому розумінні – це наука про домашнє господарство або про управління домашнім господарством. В такому розумінні предмет даної науки вперше визначав грецький філософ Ксенофонт.

Через певний строк грецький філософ Аристотель розмежував дану науку на власне економіку , під якою розумів виробництво благ для задоволення потреб людей і хремастику ( від грецького слова хрема – майно або володіння). В той час рабовласницьке господарство, а потім і феодальні господарства були переважно замкнуті. З появою та розвитком капіталізму формується національний ринок, тому виникає необхідність в більш широкому визначенні поняття “економіка”. В 1615 році французький вчений А.Монкретьєн ввів поняття “політична економія” (від грецького слова “політікос” - мистецтво державного управління господарством).

Введення А. Монкретьєном поняття “політичної економії” відбивало його намагання зосередити увагу на державній національній економічній політиці. В цьому полягає одна з відмінностей політекономії від економічної теорії.

В 1890 році після появи праці англійського економіста А.Маршалла “Економікс” термін “політекономія” поступово став витіснятися терміном “економікс”.

Відомий американський економіст Поль Самуельсон, якому за підручник “Економікс” присуджена Нобелівська премія, ототожнює “економікс” з “політекономією” як науки.

Визначаючи предмет свого дослідження, П.Самуельсон акцентує увагу на тому, що “економікс” – це:

1) наука, яка вивчає як люди здійснюють організацію виробництва та споживання;

2) наука, яка вивчає обмін між людьми;

3) наука, яка вивчає вибір людьми рідкісних ресурсів для виробництва різних товарів та їх розподіл;

4) наука, яка вивчає людей в їх діловому житті;

5) наука, яка вивчає багатство;

6) наука, яка вивчає економічні системи.

В політекономії найбільш відомим визначенням предмета цієї науки є:

1. Основною життя людства є виробництво, тобто вплив людини на предмети і сили природи та їх пристосування для задоволення своїх потреб.

2. Матеріальні блага люди створюють не по одинці, а спільно.

3. Людина живе і працює в суспільстві, а це означає, що виробництво має колективний, суспільний характер.

4. В процесі праці люди вступають між собою в певні відносини.

5. Люди не тільки виготовляють продукти праці, але обмінюють їх та споживають.

Відносини між людьми в процесі виробництва, обміну, розподілу та споживання матеріальних благ та послуг в політекономії називаються виробничими відносинами. Тому політекономія як наука вивчає виробничі відносини між людьми в процесі виробництва, обміну, розподілу та споживання різноманітних товарів та послуг.

Розмежування між економічною теорією та політекономією почалося з праць англійського економіста У.Джевонса, в яких він стверджує, що сферою вивчення економіки є чиста теорія, мета якої – обгрунтування універсальних закономірностей, а політекономія досліджує причинно-наслідкові зв’язки в економічних явищах та процесах.

З точки зору методології в “економікс” переважає кількісний підхід, а в політекономії – якісний в поєднанні з кількісним. Політекономія економічні закони називає об’єктивними, тобто незалежними від волі і свідомості людей, а “економікс” називає їх законами ймовірності. “Економікс” велику увагу приділяє з’ясуванню відносин між людьми і речами, а політекономія – відносин між людьми з приводу речей через виробництво та привласнення.

Політекономія виконує такі основні функції:

1. Практичну.

2. Теоретико-пізнавальну.

3. Виховну.

4. Методологічну.