3. Економічні закони та категорії, їх класифікація

Важливим завданням політичної економії є формування наукового економічного мислення. Це завдання науки ще називають пізнавальною функцією. Тому вивчення політичної економії в основному й зводиться до пізнання економічних законів та категорій.

Економічний закон – це стійкий, істотний, причинно-наслідковий зв’язок і взаємозалежність в явищах та процесах економічного життя.

Закон і сутність, як відомо – поняття однорідні. Сутність – це комплекс необхідних, глибинних зв’язків і відносин, які вивчають основні риси, особливості і тенденції розвитку певної матеріальної системи. Сутність, як і закон, розкриває лише глибинні, сталі, внутрішньо необхідні форми зв’язку. Сутність, а отже і закон, можуть бути всебічно досліджені лише через інші категорії діалектики (кількість і якість, зміст і форма, ціле і частина).

Економічні закони, як і закони природи, мають об’єктивний характер. Проте вони істотно відрізняються від законів природи тому, що виникають, розвиваються і функціонують лише в процесі економічної діяльності людей – у виробництві, розподілі, обміні та споживанні. Крім цього, економічні закони, на відміну від законів природи, діють не вічно. Більшість з них мають тимчасовий характер.

Держава не може скасувати об’єктивні економічні закони, але може створювати передумови для розвитку об’єктивних законів, змінюючи умови. Це досягається по-перше, удосконаленням прав власності, господарського механізму;

по-друге, за допомогою державного управління. Отже, економічні закони не залежать від свідомості людей, але залежать від їх свідомої діяльності.

До системи економічних законів належать чотири їх типи:

а) перший тип (всезагальні) – загальні економічні закони, тобто закони властиві всім суспільним способам виробництва ( закон відповідності виробничих відносин рівню та характеру розвитку продуктивних сил, закон зростання продуктивності праці);

б) другий тип (особливі) – це закони, що діють у декількох суспільно економічних формаціях ( закон вартості, закон попиту та пропозиції та ін.);

в) третій тип (специфічні) – це закони , що діють в межах лише одного суспільного способу виробництва (основний економічний закон);

г) четвертий тип (стадіальні) – це закони, що діють лише на одній стадії розвитку суспільного способу виробництва (закон породження монополії концентрацією виробництва, який діє на вищий стадії розвитку капіталізму).

Система економічних законів – це субординована система. Субординація зумовлена тим, що в самій системі економічних відносин виділяються основні, первинні, вихідні, з одного боку, і з другого похідні – вторинні, третинні.

Економічні категорії – це узагальнюючі поняття, які відбивають істотні сторони економічних явищ і процесів ( щоб охарактеризувати ринкову економіку необхідно глибоко знати цілу систему економічних категорій, починаючи з товару, вартості, собівартості, грошей, ціни, конкуренції та ін. і закінчуючи маркетингом і менеджментом).