1. Сутність циклічності, види економічних циклів та їх фази

Сучасна світова економіка розвивається циклічно, оскільки її розвиток переривається періодичними економічними кризами. Період розвитку економіки від однієї кризи до початку іншої отримав назву економічного або промислового циклу. Поклавши в основу класифікації критерій тривалості циклу, виділяють:

а) малі цикли, які продовжуються 3 – 4 роки;

б) середні цикли, які продовжуються 7 – 11 років;

в) великі цикли, періодичність яких становить 40 – 60 років;

г) вікові циклічні коливання.

Найбільш чітко в структурі циклічного економічного розвитку проявляються середні промислові цикли, початок яких бере з кризи надвиробництва 1825 року ( Англія ). Цей цикл тривав 12 років і закінчився кризою 1836р., яка виникла спочатку в Англії, а потім поширилась на США. Через 11 років нова економічна криза охопила економіку США, Англії, Франції, Німеччини. Перша світова криза виникла в 1857р., яка охопила абсолютну більшість промислових країн світу і була характерною для 1866, 1873, 1882, 1890, 1900, 1907, 1913-1914, 1920-1921, 1929-1933, 1937-1938, 1975-1976, 1980-1982, 1992рр.

Усі кризи різняться між собою, бо кожна з них історично неповторна й індивідуальна. Проте майже для всіх середніх циклів характерним є проходження через 4 фази:

1) криза;

2) депресія;

3) пожвавлення;

4) піднесення.

Основними напрямами прояву економічної кризи є:

1) перевиробництво товарів порівняно з платоспроможним попитом на них. Під час кризи значна частина товару виявляється надлишковою й не може бути реалізованою;

2) різке падіння цін в наслідок перевищення пропозиції товарів над попитом на них;

3) різке скорочення обсягів виробництва;

4) масові банкрутства підприємств;

5) значне зростання безробіття й зниження заробітної плати;

6) потрясіння кредитної системи ( різке скорочення комерційного й банківського кредиту, масове вилучення вкладів і банкрутство банків, падіння курсу акцій і т.д. ).

Криза змінюється депресією, характерними рисами якої є:

а) поступове зменшення товарного надлишку в результаті реалізації товарів;

б) призупинення ризького падіння цін;

в) припинення спаду виробництва;

г) падіння позичкового процента.

Фаза пожвавлення характеризується:

а) повільним зростанням виробництва;

б) відновлюється тільки той обсяг виробництва, який був досягнутий перед кризою.

Фазу піднесення можна характеризувати такими рисами:

1) швидке зростання виробництва;

2) значне підвищення товарних цін;

3) скорочення безробіття;

4) підвищення заробітної плати;

5) розширення розмірів кредиту, що надається банками;

6) попит на позичковий капітал опереджає пропозицію, що призводить до зростання норми процента.