1. Суть конкуренції, її види, форми та методи. Закон конкуренції

Як економічна категорія, конкуренція – це боротьба між товаровиробниками за найбільш сприятливіші умови виробництва та збуту товарів, за привласнення найбільшого прибутку.

Конкуренція – це об’єктивний економічний закон, який виражає внутрішньо-необхідні, стійкі та істотні зв’язки між відокремленими товаровиробниками, з одного боку, і споживачами їх продукції – з іншого.

Цей закон діє у всіх сферах суспільного виробництва:

1) в сфері безпосереднього виробництва:

а) боротьба між суб’єктами підприємницької діяльності за найбільш сприятливі умови виробництва;

б) боротьба між підприємцями та найманими робітниками за продовження робочого дня;

в) боротьба між робітниками за робочі місця.

2) в сфері обігу:

а) боротьба за збут товару;

б) боротьба за умови продажу робочої сили;

в) боротьба за величину заробітної плати.

3) в сфері розподілу:

а) боротьба між виробниками та споживачами;

б) боротьба між споживачами за якість товарів.

Позитивні сторони конкуренції:

1) сприяє розвитку НТП;

2) примушує виробників економити всі види ресурсів;

3) сприяє зниженню цін;

4) веде до підвищення якості товарів;

5) вирівнює прибутковість та рівень заробітної плати у всіх сферах економіки.

Негативні сторони конкуренції:

1) створює умови для безробіття, інфляції та банкрутства окремих підприємців;

2) веде до збільшення диференціації доходів;

3) сприяє виникненню економічних криз;

4) виступає важливим фактором монополізації економіки.

Види конкуренції:

а) внутрігалузева конкуренція – це боротьба між товаровиробниками, які функціонують в одній галузі народного господарства;

б) міжгалузева конкуренція – це конкуренція між товаровиробниками, які функціонують в різних галузях народного господарства.

Форми конкуренції:

1) вільна конкуренція ( досконала ), яка характеризується:

а) великою кількістю конкурентів-виробників та конкурентів-споживачів;

б) вільним доступом товаровиробників до будь-якої виробничої діяльності;

в) стихійною взаємодією попиту та пропозиції;

г) правилом – споживач завжди правий;

д) жодна фірма не може вплинути на ринкову ціну.

2) монополістична конкуренція;

3) олігополістична конкуренція.

Методи конкуренції:

а) цінова конкуренція – це боротьба між товаровиробниками за споживача шляхом зниження затрат в процесі виробництва, зниження цін на товари;

б) не цінова конкуренція – це боротьба між товаровиробниками за споживача шляхом своєчасного впровадження в процес виробництва НТР.

В залежності від видів і форм конкуренції формуються відповідні ціни:

а) монопольно високу ціну встановлює той товаровиробник, який є монополістом у процесі виробництва і на ринку;

б) монопольно низьку ціну встановлює товаровиробник під тиском монополістів.