4.Сутність, форми та норма нагромадження

Одним з напрямів використання національного доходу є

нагромадження. Нагромадження – це використання частини додаткового продукту для розширення виробництва. А сума додаткового продукту, виділена для нагромадження в процесі розподілу та перерозподілу національного доходу утворює фонд нагромадження. Для здійснення реального нагромадження суспільство повинно мати:

а) додаткову кількість речових і особистих факторів виробництва;

б) додаткову кількість предметів споживання.

Нагромадження  здійснюється в певних конкретних формах:

а) виробниче нагромадження – це розширення обсягів виробництва, засобів виробництва й покращання їх якості;

б) нагромадження споживчого призначення

( невиробниче ) – це збільшення виробництва предметів особистого й суспільного споживання;

в) приріст резервів і страхових запасів – це збільшення маси засобів виробництва та предметів споживання, призначених для забезпечення безперервності процесу виробництва й непередбачених обставин.

Суб’єктами нагромадження виступають: держава, госпрозрахункові державні підприємства, кооперативні та приватні підприємства, тобто всі господарюючі юридичні особи.

Основні напрямки використання фонду нагромадження:

1) приріст знарядь праці;

2) приріст предметів праці;

3) резерви;

4) страхові запаси;

5) приріст предметів споживання.

Фонд нагромадження  –  величина не постійна. Як

складова частина національного доходу він залежить:

1) від факторів, що визначають обсяги національного доходу;

2) від пропорції розподілу національного доходу на фонд

споживання та фонд нагромадження;

3) розміри нагромадження, безпосередньо пов’язані з

величиною національного багатства.

Фонд нагромадження й фонд споживання формуються з

одного джерела – національного доходу. Отже, в кожний даний момент вони обмежують один одного. При їх оптимізації не можна виходити з максимізації того чи іншого фонду. Між нагромадженням і споживанням існує діалектичний зв’язок. Тому, в теоретичному аспекті границя між ними умовна. Разом з тим на практиці чітке визначення пропорцій між нагромадженням і споживанням, конкретні розміри фондів нагромадження і споживання мають величезне значення, бо від цього залежать темпи й якість економічного зростання.

Норма нагромадження – це відношення фонду нагромадження до національного доходу.  Вона визначається за формулою:

, де

Н –  норма нагромадження;

ФН  –  фонд нагромадження;

НД  –  національний доход.

В кожний даний момент норма нагромадження визначається різноманітними факторами, які залежать від поставлених економічних, соціальних і політичних завдань, від рівня розвитку продуктивних сил і виробничих відносин.

ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ

а) назвіть основний фактор зростання національного доходу?

б) яка сфера суспільного виробництва  і чому, потребує найбільшу частку національного доходу?

в) назвіть оптимальне співвідношення нагромадження і споживання?

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. Що собою являє національний доход?

2. Чому дорівнює національний доход за вартісною та натурально-речовою формою?

3. Фактори зростання національного доходу.

4. Розподіл національного доходу.

5. Перерозподіл національного доходу.

6. В чому полягає сутність виробничого  та особистого споживання?

7. Що собою являє фонд споживання?

8. Структура фонду споживання.

9. Матеріальна основа й форми економічних доходів населення.

10. Сутність суспільних фондів споживання.

11. Що собою являють грошові, натуральні та сукупні доходи?

12. Що собою являють номінальні та реальні доходи?

13. Що собою являє прожитковий мінімум?

14. Сутність нагромадження.

15. Форми нагромадження.

16. Суб’єкти нагромадження.

17. Використання фонду нагромадження.

18. Сутність норми нагромадження.

19. Як визначається норма нагромадження?

20. Діалектичний зв’язок між нагромадженням і споживанням.

21. Які фактори впливають на фонд нагромадження?

22. Значення фонду нагромадження для розширення процесу виробництва