1. Сутність, фактори зростання, розподіл, перерозподіл національного доходу

Національний доход ( НД ) – це заново створена суспільством вартість за певний строк ( рік ).  Кількісно НД – це різниця між сукупним суспільним продуктом і фондом заміщення. НД можна виразити як у вартісній, так і в натурально-речовій формі.

За вартістю він являє собою сукупність чистого продукту всіх галузей народного господарства. За натурально-речовою формою НД становить предмети особистого споживання, вироблених у суспільстві за рік, а також частини засобів виробництва, які призначаються для розширеного відтворення.

На величину зростання НД впливає цілий ряд факторів:

1) кількість праці, затраченої в сфері матеріального виробництва. Чим більше праці витрачається суспільством протягом року у виробництві, тим більшим є й національний доход. Це досягається:

а) шляхом збільшення кількості працюючих у виробництві;

б) шляхом продовження робочого дня;

в) шляхом підвищення інтенсивності праці.

2)підвищення продуктивності праці.  Підвищення

продуктивності праці не збільшує НД у вартісному виражені,  але він зростає в натуральному обсязі.

1) економія на постійному капіталі. Цей фактор впливає

не на вартісний, а на натуральний обсяг НД.

Розподіл НД  виступає як сукупність відносин,  які виникають з приводу заново створеної вартості між безпосередніми учасниками її виробництва – власниками факторів виробництва ( капіталу, праці, землі, інтелекту ). Розподіл НД здійснюється за такими напрямками:

1) заробітна плата;

2) додаткова вартість:

а) прибуток;

б) дивіденд;

в) позичковий процент;

г) рента.

Ці доходи називаються первинними або основними, їх ще називають факторними, оскільки кожен з них пов’язаний з певним фактором виробництва.

Існує також сфера нематеріального виробництва, яка суттєво впливає на рівень життя людини. Учасники сфери нематеріального виробництва повинні теж отримувати свої доходи. Ці доходи формуються в результаті перерозподілу НД, під яким розуміється система економічних відносин між учасниками сфери матеріального виробництва та учасниками нематеріальної сфери з приводу вторинного привласнення національного доходу.

Отже, первинні доходи не залишаються повністю в розпорядженні суб’єктів виробництва, а частково трансформуються у вторинні або похідні доходи учасників нематеріальної сфери.

У результаті розподілу та перерозподілу НД в усіх групах населення, підприємствах та установах утворюються кінцеві доходи, з реалізацією яких пов'язана заключна стадія руху НД – його використання.