1. Сутність кредитної системи

Конкретною формою руху позичкового капіталу є кредит, сутність якого полягає в мобілізації тимчасових вільних грошових коштів. Кредит базується на таких принципах:

1) повернення ;

2) строковість;

3) платність;

4) матеріальна забезпеченість кредитного проценту;

5) цільова направленість.

Основними організаційними формами кредитної системи є:

а) банки;

б) інвестиційні фонди;

в) страхові компанії;

г) фонди.

Банки являються центральною фігурою кредитної

системи. Саме через них здійснюються основні посередницькі функції між кредиторами і позичальниками. За своїм функціональним призначенням і належністю всі банки можуть бути зведені у дві великі групи:

1) Національний банк України ( НБУ );

2) Комерційний банк.

В сукупності і взаємодії всі банки складають національну банківську систему. В центрі банківської системи стоїть Національний банк України, який є емісійним, касовим та резервним центром країни. Взаємодіючі з системою комерційних банків, НБУ встановлює рівні їх обов’язкових резервів кредитує комерційні банки резервними коштами, здійснює операції на ринку цінних паперів, представляє інтереси України у відносинах з центральними банками інших країн.

Основні стратегічні завдання НБУ:

1) забезпечення стабільного розвитку економіки України;

2) визначення курсу гривні відносно до валют інших країн;

3) проведення єдиної політики в грошовому обігу;

4) реалізація монопольного права випуску грошей в обіг.

Комерційні банки свій капітал утворюють в основному за рахунок депозитів ( вкладів ). Основним джерелом банківського прибутку є різниця ( маржа ) між процентом, що береться банком за наданий кредит ( позика ), і процентом, що сплачується банком за депозитами. Отже, банківський прибуток, як і прибуток торговельного та промислового підприємців, бере свій початок з виробництва. Тобто, є частиною додаткової вартості, створеної робітниками в процесі виробництва й перерозподіленою на користь грошових підприємців за те, що вони здійснюють грошове обслуговування в функціонуванні економічної системи.

Засновниками комерційних банків можуть бути як юридичні, так і фізичні особи.

Комерційні банки бувають:

а) універсальними;

б) спеціалізованими.

Універсальні банки акумулюють грошові кошти населення, підприємств, організацій, здійснюють грошові розрахунки, розміщують кредитні ресурси, надають традиційні банківські послуги, керують грошово-кредитним обігом.

Спеціалізовані банки ( кооперативні, селянські, іпотечні, інвестиційні, експортно-імпортні і т.д.) здійснюють грошово-кредитні операції у вузькоспеціалізованих сферах.

Інвестиційні банки здійснюють фінансування капітального будівництва, реновацію основного капіталу промислових підприємств, транспорту, зв’язку, житлового, комунального і культурно-побутового будівництва.

Іпотечний банк надає довгострокові позики під заставу нерухомого майна.

Експортно-імпортний банк займається фінансуванням і кредитуванням експортно-імпортних поставок товарів.

Окрім банків, кредитними операціями займаються інші позабанківські структури. Однією з могутніх позабанківських структур є страхові фірми. Страхові фірми – це акціонерні, приватні і державні організації, які страхують населення, майно, комерційні операції, практично все, що пов’язано з людською діяльністю.

Позабанківське фінансування довгострокових капіталовкладень у народне господарство здійснюється також через інвестиційні фонди. Джерелом утворення інвестиційних фондів залежно від форми власності можуть бути:

а) податки і грошові збори;

б) субсидії;

в) позики;

г) обов’язкові і добровільні пожертви підприємств, організацій;

д) добровільні пожертви населення.

Однією з функцій інвестиційних фондів в умовах приватизації державної власності є обслуговування обігу приватизаційних паперів при розміщенні їх населенням в об’єкти приватизації.

Утворюються й інші фонди, які займаються акумуляцією грошових коштів та інвестуванням:

1) Міжнародний валютний фонд;

2) в Україні:

а) Пенсійний фонд;

б) фонди соціального страхування;

в) фонди зайнятості;

г) Державний валютний фонд.

Головною ознакою їх є те, що вони являють собою сукупність грошових або інших ресурсів, які знаходяться в розпорядженні тих чи інших асоціацій, об’єднаннь, організацій, державних установ, приватних громадян, призначених для цільового використання.

ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ

а) хто створює торговельний прибуток?

б) в якій сфері створюється торговельний прибуток?

в) яка роль позичкового капіталу в розвитку підприємницької діяльності?

г) яка негативна роль позичкового капіталу підприємницької діяльності?

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. Сутність торговельного капіталу.

2. Чим відрізняється торговельний капітал від купецького?

3. З яких частин складається торговельний капітал?

4. Що є джерелом торговельного капіталу?

5. Яким чином торговельний капітал сприяє підвищенню норми прибутку?

6. Що таке витрати обігу?

7. Структура витрат обігу.

8. Назвіть основні форми торговельного підприємництва.

9. Сутність позичкового капіталу.

10. Роль позичкового капіталу в процесі кругообороту промислового капіталу.

11. Що собою являє позичковий процент?

12. Джерело позичкового проценту.

13. Що собою являє норма ( ставка ) процента?

14. Сутність кредитної системи.

15. Основні принципи кредитної системи.

16. Що собою являють банки?

17. Види банків.

18. Сутність НБУ та його основні завдання.

19. Сутність комерційних банків та їх основні завдання.

20. Види комерційних банків.

21. Сутність універсального комерційного банку.

22. Сутність спеціалізованого комерційного банку.

23. Структура позабанківських кредитних закладів.

24. Що собою являють страхові фірми?