1. Сутність торговельного капіталу та торговельного прибутку
Історично склалося так, що торговельний капітал являє собою першу вільну форму існування капіталу. Він у формі купецького капіталу виник задовго до появи промислового капіталу. Проте слід розрізняти торговельний капітал докапіталістичної епохи (купецький ) й капітал періоду капіталізму. Перший був відносно самостійною формою капіталу по відношенню до виробництва. Другий є породженням промислового капіталу і виступає як його відокремлена форма.
На ранніх стадіях розвитку капіталізму промислові підприємці самі займалися і виробництвом, і реалізацією своєї продукції. А це в свою чергу значно уповільнювало швидкість руху капіталу та негативно впливало на отримання прибутку. Це з певним часом об’єктивно привело до виділення з промислового капіталу, а саме з його товарної форми, торговельного капіталу, який починає функціонувати автономно. Тому слід розрізняти товарний капітал і торговельний капітал. Перший – це одна з функціональних форм промислового капіталу. Він виступає у вигляді певної суми товарів. Другий – це капітал, який обслуговує процес перетворення товарної вартості в грошову в сфері обігу.
Таким чином, сутність торговельного капіталу полягає в тому, що він виступає як відокремлена частина промислового капіталу і займається перетворенням товарного капіталу в грошовий. Роль його полягає в тому, що він скорочує час обігу і прискорює оборот капіталу. А це, в кінцевому результаті, забезпечує більш високу прибутковість як підприємцям, зайнятим у сфері виробництва, так і підприємцям, зайнятим у сфері обігу ( торговцям ).
Місцем функціонування торговельного капіталу є сфера обігу, де не створюються ні вартість, ні додаткова вартість. Звідки ж тоді торговельний підприємець отримує свій прибуток? Торговельний капітал за своїм складом не однорідний і складається з двох частин:
а) капіталу обігу, авансованого на купівлю товару;
б) капіталу, авансованого на обслуговування процесу продажу товару;
в) друга частина – витрати обігу.
Таким чином,
Торговельний капітал = Капітал обігу + Витрати обігу.
Основу й визначальну масу торговельного капіталу складає капітал обігу.
Частина торговельного капіталу, яка авансується на купівлю товару торговельним підприємцем, не виходить з його рук, тобто вона повертається після кожного продажу товарів. Але ж капітал обігу повинен не тільки повертатися, а й приносити прибуток. Звідки ж він береться? Складається враження, що прибуток виникає в процесі купівлі-продажу товару як результат різниці в цінах. Торговельний підприємець купує товари у виробника дешевше,
продає дорожче й звідси має свій прибуток. Як відомо, у сфері обігу відбувається лише зміна форми вартості ( товарної на грошову або навпаки ), а не її утворення. Вартість і додаткова вартість утворюється лише у виробництві. Отже і прибуток, як форма прояву додаткової вартості, джерелом свого виникнення не може мати сферу обігу.
Таким джерелом може бути лише додаткова вартість, створена в процесі виробництва. Основною функцією торговельного капіталу, як було вказано вище, є обслуговування промислового капіталу в сфері обігу шляхом реалізації товарів, створених у виробництві. Тобто, промисловий підприємець поступається цією функцією торговельному підприємцю, за що останній вимагає певної участі в розподілі додаткової вартості. Іншими словами, промисловці виділяють частину додаткової вартості, яку мають привласнювати торговельні підприємці за те, що вони реалізують їхні товари. Отже, в умовах автономного функціонування торговельного капіталу додаткова вартість розподіляється між промисловим і торговельним підприємцями.
25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49
50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 Наверх ↑