1.Сутність та особливості аграрних відносин

Особливу сферу виробничих відносин складають

аграрні відносини, пов’язані зі специфікою сільськогосподарського виробництва. В його основі лежить здатність рослинних і тваринних організмів до природного відтворення, що залежить від природних умов, тобто економічний процес відтворення завжди тісно переплітається з природним. А звідси, результат господарювання в цій галузі залежить як від працівника, так і від природних умов.

Економічні відносини в аграрному секторі – це відносини, які виникають з приводу привласнення й використання землі та інших засобів сільськогосподарського виробництва, а також виробництва, розподілу, обміну та споживання сільськогосподарської продукції.

Основними суб’єктами економічних відносин в аграрному секторі виступають:

а) суспільство;

б) держава;

в) виробничі колективи;

г) індивідуальні виробники сільськогосподарської продукції.

Аграрні відносини є складовою частиною всієї системи економічних відносин суспільства. Найбільш чітко цей зв’язок проявляється в процесах агропромислової інтеграції. В результаті агропромислової інтеграції формується господарська одиниця, яка називається агропромисловий комплекс ( АПК).

Структура АПК включає в себе:

1) галузі промисловості, які забезпечують сільське господарство знаряддями праці;

2) галузі сільського господарства;

3) галузі, які обслуговують сільськогосподарське виробництво ( переробка, транспортування, збереження, реалізація і т.д.).

Особливості аграрних відносин полягають в тому, що:

1) земля в сільському господарстві – головний об’єкт виробничих відносин і основний засіб виробництва;

2) розбіжність робочого періоду з часом виробництва, що зумовлює сезонний характер виробництва;

3) кінцеві результати сільського господарства залежать не тільки від праці людини, але й від природно-кліматичних умов;

4) виникає складність економічних зв’язків;

5) сільське господарство більш широко використовує кредити.

Особливості сільськогосподарського виробництва породжують певну специфіку у відносинах між людьми з приводу землі як основного об’єкту господарювання, в обороті капіталу, зайнятого в сільськогосподарському виробництві.