ТЕМА 01.
ПИТАННЯ ТЕМИ ТА ОСНОВНІ ТЕРМІНИ.
Питання теми:
1. Предмет політичної економії та його відмінності від предмета економічної теорії.
2. Сутність і структура продуктивних сил і виробничих відносин.
3. Економічні закони та категорії, їх класифікація.
4. Метод політичної економії та його складові елементи.
Основні терміни теми:
економіка, хремастика, “економікс” , “політична економія”, виробничі відносини, праця, предмети праці, засоби праці, продуктивні сили, головна продуктивна сила, економічний закон, економічна категорія, метод політичної економії, основні функції політекономії, техніко-економічні відносини, організаційно-економічні відносини, соціально-економічні відносини, об’єктивність економічних законів.
ІНФОРМАЦІЙНІ МАТЕРІАЛИ ТЕМИ
1. Предмет політичної економії та його відмінності від предмета економічної теорії.
Предмет економічної теорії тісно пов’язаний з поняттям “економіка” . Економіка від грецького ойкономія ( “ойкос” – дім або господарство, а “номос” – закон або вчення), тому економічна наука в початковому розумінні – це наука про домашнє господарство або про управління домашнім господарством. В такому розумінні предмет даної науки вперше визначав грецький філософ Ксенофонт.
Через певний строк грецький філософ Аристотель розмежував дану науку на власне економіку , під якою розумів виробництво благ для задоволення потреб людей і хремастику ( від грецького слова хрема – майно або володіння). В той час рабовласницьке господарство, а потім і феодальні господарства були переважно замкнуті. З появою та розвитком капіталізму формується національний ринок, тому виникає необхідність в більш широкому визначенні поняття “економіка”. В 1615 році французький вчений А.Монкретьєн ввів поняття “політична економія” (від грецького слова “політікос” - мистецтво державного управління господарством).
Введення А. Монкретьєном поняття “політичної економії” відбивало його намагання зосередити увагу на державній національній економічній політиці. В цьому полягає одна з відмінностей політекономії від економічної теорії.
В 1890 році після появи праці англійського економіста А.Маршалла “Економікс” термін “політекономія” поступово став витіснятися терміном “економікс”.
Відомий американський економіст Поль Самуельсон, якому за підручник “Економікс” присуджена Нобелівська премія, ототожнює “економікс” з “політекономією” як науки.
Визначаючи предмет свого дослідження, П.Самуельсон акцентує увагу на тому, що “економікс” – це:
1) наука, яка вивчає як люди здійснюють організацію виробництва та споживання;
2) наука, яка вивчає обмін між людьми;
3) наука, яка вивчає вибір людьми рідкісних ресурсів для виробництва різних товарів та їх розподіл;
4) наука, яка вивчає людей в їх діловому житті;
5) наука, яка вивчає багатство;
6) наука, яка вивчає економічні системи.
В політекономії найбільш відомим визначенням предмета цієї науки є:
1. Основною життя людства є виробництво, тобто вплив людини на предмети і сили природи та їх пристосування для задоволення своїх потреб.
2. Матеріальні блага люди створюють не по одинці, а спільно.
3. Людина живе і працює в суспільстві, а це означає, що виробництво має колективний, суспільний характер.
4. В процесі праці люди вступають між собою в певні відносини.
5. Люди не тільки виготовляють продукти праці, але обмінюють їх та споживають.
Відносини між людьми в процесі виробництва, обміну, розподілу та споживання матеріальних благ та послуг в політекономії називаються виробничими відносинами. Тому політекономія як наука вивчає виробничі відносини між людьми в процесі виробництва, обміну, розподілу та споживання різноманітних товарів та послуг.
Розмежування між економічною теорією та політекономією почалося з праць англійського економіста У.Джевонса, в яких він стверджує, що сферою вивчення економіки є чиста теорія, мета якої – обгрунтування універсальних закономірностей, а політекономія досліджує причинно-наслідкові зв’язки в економічних явищах та процесах.
З точки зору методології в “економікс” переважає кількісний підхід, а в політекономії – якісний в поєднанні з кількісним. Політекономія економічні закони називає об’єктивними, тобто незалежними від волі і свідомості людей, а “економікс” називає їх законами ймовірності. “Економікс” велику увагу приділяє з’ясуванню відносин між людьми і речами, а політекономія – відносин між людьми з приводу речей через виробництво та привласнення.
Політекономія виконує такі основні функції:
1. Практичну.
2. Теоретико-пізнавальну.
3. Виховну.
4. Методологічну.
25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49
50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 Наверх ↑