2. Функції грошей

Суть грошей, як загального еквівалента з найбільшою повнотою проявляється в функціях, які вони виконують:

1) Міра вартості. Суть її полягає в тому, що саме в грошах виражена вартість усіх товарів. Прирівнювання товарів до золота, грошей – це кількісний вимір вартості будь-якого товару. Грошовий вираз вартості набуває форму ціни. Вартість золота, як і будь-якого товару, визначається кількістю суспільно необхідної праці, затраченої на його виробництво.

Вартість золота не є постійною величиною, а це означає, що змінюється і міра вартості. Функцію міри вартості гроші виконують ідеально, тобто їх наявність не потрібна для визначення ціни товару.

2) Засіб обігу. З появою грошей відбувається перехід від

безпосереднього обміну товару на товар ( Т – Т ) до складнішої форми обігу ( Т – Г – Т ), яка по суті включає два акти:

а) продаж товару за гроші ( Т – Г );

б) купівля товару за гроші ( Г – Т ).

Тут гроші виконують роль посередника в процесі обміну товарів. Якщо простий обмін товарами обмежений у часі і просторі, то перехід до товарного обігу дозволяє, продавши товар , не купляти інший або, продавши на одному ринку, купити необхідний товар зовсім на іншому.

На відміну від функції міри вартості , для якої не потрібні наявні гроші, функція засобу обігу означає реальний рух грошей. З цієї функції випливає, що реальні гроші ( золото ) можуть бути замінені їхнім представником. Саме держава, випускаючи паперові гроші, надає їм вимушений курс у законодавчому порядку.

3) Засіб нагромадження. Товаровиробник продає

товари, а виручені гроші не перетворює в інші товари, вилучає їх з обігу. Таким чином вони стають скарбом.

4) Засіб платежу. Ця функція проявляється при виплаті заробітної плати, податків, плата за оренду землі, приміщень, навчання та ін. Гроші стають засобом платежу саме тому, що вони є мірою вартості і засобом обігу.

5) Світові гроші. Взаємодія національного і світового ринку, вихід товарного обігу за межі окремих країн, міжнародна торгівля породжують цю функцію.