3. Сутність роздержавлення та приватизації в Україні

Необхідно спочатку з’ясувати, який зміст вкладається в поняття “роздержавлення” й “приватизація”. Термін роздержавлення на Заході відомий давно і вживається він однозначно за змістом – як передача власності з державного сектора в приватний. На Україні в поняття роздержавлення вкладається дещо інший зміст: ліквідація монополії держави, тобто перетворення її із засобу придушення недержавних форм розвитку суспільства в орган, який гарантує:

а) різноманітність форм розвитку економіки;

б) передачу власності з державного сектору в приватний.

А це означає, що однією з суттєвих сторін роздержавлення є перетворення самої держави.

Приватизація – це лише етап роздержавлення, який передбачає передання працівникам символу власності на частину засобів виробництва або продаж їх у приватну власність.

Роздержавлення ж повинно розв’язувати більш глибокі завдання:

1) подолання соціально-економічної монополії держави;

2) забезпечення альтернативності трудових відносин;

3) перехід до багаторівневого формування економічного регулювання

4) утворення системи соціальних гарантій і соціального захисту трудящих.

Тому зводити роздержавлення власності до процесу приватизації є:

а) звуженням її змісту;

б) кроком назад в розвитку економіки.

Роздержавлення передбачає, що державна власність повинна перейти до рук окремих юридичних або фізичних осіб, що й складає основний зміст приватизації.

Якщо мова йде про роздержавлення власності в широкому розумінні, то мається на увазі подолання державного монополізму в економіці. У вузькому розумінні – це передача державної власності в колективний і приватний сектор.