2. Робочий день та його структура
Робочий день поділяється на дві частини:
а) час, протягом якого працівник відтворює еквівалент вартості своєї робочої сили. Цей час називається необхідний робочий час, а праця, яка витрачається протягом цього часу – необхідною працею.
б) частина робочого дня, яка перевершує межі необхідного робочого часу, являє собою додатковий робочий час. Праця, яка затрачена протягом додаткового робочого часу, являє собою додаткову працю.
Додаткова праця, яка створює додатковий продукт, характерна будь-якому суспільству.
Додаткова вартість – це специфічна форма додаткового продукту, яка створюється працею найманих працівників і привласнюється власником засобів виробництва. Праця найманих працівників – основне джерело створення додаткової вартості.
25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49
50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 Наверх ↑