-Рентгенівське випромінювання. Закон Мозлі
Атомні спектри
Квантова теорія світла
– Основні положення теорії будови атома Бора
– Хвильова природа електрона.
Електронні хмари
Квантові числа
Принцип Паулі
– Послідовність заповнення електронами енергетичних рівнів в багатоелектронних атомах.
– Електронні структури (формули) атомів і періодична система елементів
– Атомне ядро
Радіоактивні елементи
– Періодичний закон Д. І. Менделссва
– Періодична система елементів
Групи та підгрупи елементів
Періоди та ряди елементів
– Періодична система – класифікація елементів за електронними структурами атомів
– Значення періодичного закону Д.І.Менделєєва
Складність будови атома і її експериментальний доказ
Перші дані про складність будови атома було здобуто при вивченні катодного випромінювання, що утворюється внаслідок проходження електричного струму крізь розріджені гази (рис.1). Вивчення катодного випромінювання вимірюванням його відхилення в електричному і магнітному полях показало, що це потік найдрібніших частинок, які несуть найменший електричний заряд. Ці частинки було названо електронами. Було обчислено заряд електрона, відношення заряду до маси, а потім і його масу. Заряд електрона дорівнює 1,602·10–19Кл. Маса електрона дорівнює 9,1094·10–28г, що становить приблизно 1/1840 маси атома водню.
Дослідження катодного випромінювання показало, що воно виникає при бомбардуванні поверхні катода позитивними іонами газів, які утворюються в трубці внаслідок розряду.
Все це є доказом того, що електрони входять до складу атомів речовин і можуть відриватись від них за певних умов.
Велику роль у встановленні складної природи атома відіграло відкриття і вивчення радіоактивності (А.Беккерель, М.Склодовська-Кюрі, П.Кюрі 1896–1898 р.).
Здатність деяких елементів випромінювати невидиме для ока проміння, яке спричинює почорніння фотографічних пластинок, проходить крізь речовини, іонізує повітря, називається радіоактивністю, а відповідні елементи – радіоактивними. Радіоактивність зумовлена самовільним розпадом атомів радіоактивних елементів.
Вивчаючи природу радіоактивного випромінювання, видатний англійський фізик Е.Резерфорд у 1899 р. встановив, що під дією магнітного поля випромінювання розщеплюється на три пучки, один з яких не змінює свого початкового напрямку, а два інші відхиляються в протилежні боки до полюсів магніту (рис.2). Пучок проміння, яке не відхиляється в магнітному полі і, отже, не несе електричного заряду, назвали γ-промінням. Це електромагнітне випромінювання, яке характеризується великою проникною здатністю. Проміння, яке відхиляється до позитивного полюса (β-випромінювання), складається з негативно заряджених частинок дуже малої маси. Це – потік електронів. Проміння, яке відхиляється до негативного полюса (α-випромінювання), являє собою частинки значної маси із позитивним зарядом. Вивчаючи відхилення α-проміння в електричному і магнітному полях, Е.Резерфорд у 1902 р. встановив, що α-випромінювання складається з частинок, маса і заряд яких відповідають атомним ядрам гелію.
25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49
50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 Наверх ↑