-КОРОТКИЙ ЗМІСТ

Система, в якій одна речовина у вигляді дуже дрібних часточок рівномірно розподілена у об'ємі іншої, називається дисперс­ною.

Якщо речовина (дисперсна фаза) диспергована до розмірів моле­кул або іонів (менш ніж 1 нм), утворюється гомогенна система – істинний розчин, або просто розчин. Розчин – гомогенна термодинамічно стійка система змінного складу, яка складається з двох або більше компонентів.

Фізична теорія розчинів розглядає процес розчинення як простий розподіл (диспер­гування) однієї речовини у всьому об'ємі іншої, а отже, властивості розчинів мають залежати лише від концентрації розчиненої речо­вини.

Згідно з хімічною теорією розчинів, розробленою Д.І.Менде­лєєвим, між компонентами розчину відбувається хімічна взаємодія: в розчині є сполуки, які утворюються завдяки взаємодії молекул розчиненої речовини і розчинника. Такі сполуки називаються сольватами (гідратами), а процес їх утворення внаслідок взаємодії компонентів розчину – сольватацією (гідратацією). Терміни "гідрати" і "гідратація" застосовують, коли розчинником є вода.

Внаслідок перебігу процесів сольватації або гідратації розчи­нення речовин у розчинниках супроводиться певним енергетичним ефектом.

Розчинність різних речовин у тому самому розчиннику або будь-якої речовини в різних розчинниках може коливатись у досить широких межах. Кількісно розчинність визначають вмістом речо­вини (концентрацією) у насиченому розчині.

Залежність розчинності газу від тиску виражається законом Генрі – Дальтона: розчинність газу при сталій температурі в рі­дині прямо пропорційна його парціальному тиску.

Масова (процентна) концентрація (%) виражається числом грамів розчи­неної речовини, що міститься в 100 г розчину.

Молярна концентрація (молярність) виражається числом молів розчиненої речовини в 1 л розчину.

Моляльна концентрація (моляльність) визначається числом молів розчиненої речовини в 1 кг розчинника.

Молярна концентрація еквівалента (нормальна концентрація, нормальність) визначається числом еквівалентів розчиненої речо­вини, яке міститься в 1л розчину.

Мольна частка – це відношення числа молів розчиненої речо­вини до загального числа молів розчину (розчинника і розчиненої речовини).

Вивчення властивостей розбавлених розчинів неелектролітів показало, що їхні властивості змінюються прямо пропорційно кон­центрації розчинів. Властивості розчинів, які залежать лише від їхньої концентрації і не залежать від природи розчиненої речовини, називаються колегативними.

Процес односторонньої дифузії молекул крізь напівпроникну перегородку називається осмосом, а тиск, що спричинює осмос, називається осмотичним тис­ком.

Закон осмотичного тиску Вант-Гоффа: осмотич­ний тиск розчину прямо пропорційний його концентрації і тем­пературі.

Залежність зниження тиску пари розчинів від їхньої концентра­ції виражається першим (тонометричним) законом Рауля (1887 р.): відносне зниження тиску насиченої пари над розчином прямо про­порційне мольній частці розчиненої речовини.

Другий закон Рауля: підвищення температури кипіння або зниження температури замер­зання розчину прямо пропорційне моляльній концентрації розчиненої речовини.