-Періодичний закон Д. І. Менделссва і періодична система елементів
Аналізуючи дані про внутрішній зв'язок між групами подібних за властивостями речовин, Д.І.Менделєєв дійшов висновку, що хімічні і фізичні властивості повинні зумовлюватися більш фундаментальними і загальними характеристиками хімічного елемента. Такою фундаментальною властивістю Д.І.Менделєєв вибрав атомну масу елемента.
Суть періодичного закону Д.І.Менделєєв опублікував у 1869р., а в 1871 р. дав цьому закону таке стисле формулювання: властивості елементів, а також властивості утворених ними простих і складних тіл перебувають у періодичній залежності від величини атомних ваг елементів.
Заслуга Д.І.Менделєєва полягає в тому, що він зрозумів виявлену залежність як об'єктивну закономірність природи, чого не змогли зробити його попередники. Для побудови періодичної таблиці на основі подібності хімічних властивостей елементів Д.І.Менделєєв змінив атомні маси майже 20 елементів. Так, берилій, який вважався на той час тривалентним, Д.І.Менделєєв відніс до двовалентних елементів і виправив його атомну масу 13,7 на 9,4. Валентність індію він змінив з двох на три, що дало змогу виправити його атомну масу 75,4 на 113,1. Сучасні значення атомних мас берилію (9,01) і індію (114,8) близькі до тих величин, які запропонував Д.І.Менделєєв.
Виходячи з того, що відкрита ним закономірність, яка дістала свій вияв у періодичному законі, є вираженням об'єктивного закону природи, Д.І.Менделєєв передбачив існування близько 20 нових елементів і залишив для них місця в періодичній системі. Три елементи, які Д.І.Менделєєв позначив за допомогою префікса "ека" (один), а саме, "екабор", "екаалюміній" і "екасиліцій", були описані досить докладно, а іхні властивості Д. І. Менделєєв передбачив з дивовижною точністю.
Тріумфом періодичного закону було відкриття в 1875р. Лекок де Буабодраном нового елемента, названого галієм. Властивості галію, визначені експериментально, повністю відповідали властивостям екаалюмінію, передбаченим Д.І.Менделєєвим (табл. 3).
Таблиця 3. Властивості галію
|
Значення |
|
передбачені Д. І. Менделеєвим |
визначені експериментально Лекок де Буабодраном |
|
Валентність за киснем Атомна маса Густина, г/см3 Атомний об'єм Температура плавлення, °С Стійкість на повітрі Утворення галунів Розчинення у гідроксиді калію |
3 68 Близько 6 11,5 Низька Повинен бути стійким Повинен утворювати Повинен розчинятися |
3 69,4 5,94 11,78 30,152 Стійкий Утворює Розчиняється |
У 1879р. шведський ученийЛ.Нільсон відкрив екабор і назвав його скандієм, а в 1886 р. К.Вінклер – екасиліцій і дав йому назву германій.
Отже, протягом п'ятнадцяти років передбачення Д.І.Менделєєва блискуче підтвердились, і з цього часу закон Д.І.Менделєєва дістав загальне визнання.
25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49
50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 Наверх ↑