-Періодичний закон Д. І. Менделссва і періодична система елементів

Аналізуючи дані про внутрішній зв'язок між групами подібних за властивостями речовин, Д.І.Менделєєв дійшов висновку, що хімічні і фізичні властивості повинні зумовлюватися більш фунда­ментальними і загальними характеристиками хімічного елемента. Такою фундаментальною властивістю Д.І.Менделєєв вибрав атом­ну масу елемента.

Суть періодичного закону Д.І.Менделєєв опублікував у 1869р., а в 1871 р. дав цьому закону таке стисле формулювання: властиво­сті елементів, а також властивості утворених ними простих і складних тіл перебувають у періодичній залежності від величини атомних ваг елементів.

Заслуга Д.І.Менделєєва полягає в тому, що він зрозумів ви­явлену залежність як об'єктивну закономірність природи, чого не змогли зробити його попередники. Для побудови періодичної таблиці на основі подібності хіміч­них властивостей елементів Д.І.Менделєєв змінив атомні маси майже 20 елементів. Так, берилій, який вважався на той час трива­лентним, Д.І.Менделєєв відніс до двовалентних елементів і ви­правив його атомну масу 13,7 на 9,4. Валентність індію він змінив з двох на три, що дало змогу виправити його атомну масу 75,4 на 113,1. Сучасні значення атомних мас берилію (9,01) і індію (114,8) близькі до тих величин, які запропонував Д.І.Менделєєв.

Виходячи з того, що відкрита ним закономірність, яка дістала свій вияв у періодичному законі, є вираженням об'єктивного закону природи, Д.І.Менделєєв передбачив існування близько 20 нових елементів і залишив для них місця в періодичній системі. Три еле­менти, які Д.І.Менделєєв позначив за допомогою префікса "ека" (один), а саме, "екабор", "екаалюміній" і "екасиліцій", були описані досить докладно, а іхні властивості Д. І. Менделєєв передбачив з дивовижною точністю.

Тріумфом періодичного закону було відкриття в 1875р. Лекок де Буабодраном нового елемента, названого галієм. Властивості галію, визначені експериментально, повністю відповідали власти­востям екаалюмінію, передбаченим Д.І.Менделєєвим (табл. 3).

Таблиця 3. Властивості галію

 

Значення

передбачені

Д. І. Менделеєвим

визначені

експериментально

Лекок де Буабодраном

Валентність за киснем

Атомна маса

Густина, г/см3

Атомний об'єм

Температура плавлення, °С

Стійкість на повітрі

Утворення галунів

Розчинення у гідроксиді калію

3

68

Близько 6

11,5

Низька

Повинен бути стійким Повинен утворювати Повинен розчинятися

3

69,4

5,94

11,78

30,152

Стійкий

Утворює

Розчиняється

У 1879р. шведський ученийЛ.Нільсон відкрив екабор і назвав його скандієм, а в 1886 р. К.Вінклер – екасиліцій і дав йому назву германій.

Отже, протягом п'ятнадцяти років передбачення Д.І.Менде­лєєва блискуче підтвердились, і з цього часу закон Д.І.Менделєєва дістав загальне визнання.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 
25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 
50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92  Наверх ↑