2.2. Класифікація взуття за видами та конструкцією заготовки

Вид – це конструктивна ознака класифікації взуття, яка визначається ступенем закриття ноги деталями верху.

За цією ознакою взуття поділяється на п’ять основних видів: ремінцево-сандальне, туфлі, напівчеревики (полуботинки), черевики, чоботи (рис. 2.1).

Ремінцево-сандальне – це взуття, верх якого складається з ремінців або деталей, близьких за формою до ремінців, а також взуття з дуже розрізаною (розчленованою) заготовкою верху, яке не повністю закриває тильну поверхню стопи. Часто сандалями називають взуття з суцільними деталями верху без устілки, яке виготовлене сандальним методом кріплення.

Туфлі – це взуття, верх якого частково закриває тильну поверхню стопи, і з берцями, розташованими нижче щиколоток з черезпідйомним ременем або без нього.

Рис. 2.1 - Види i рiзновиди взуття

 Напівчеревики (полуботинки) – взуття, верх якого закриває всю тильну поверхню стопи до щиколоток, і має пристрої для закріплення його на стопі.

Черевики – взуття, верх якого закриває тильну поверхню стопи і нижню частину гомілки вище щиколотки, і має пристрої для закріплення його на нозі.

Чоботи (чобітки) – взуття з високими халявами, які закривають стопу, гомілку, або її частину, а деколи стегно.

В межах кожного виду взуття зустрічаються різновиди, які відрізняються способами виготовлення, матеріалами, розмірами основних деталей. Так наприклад, якщо халява в чоботах сягає до литки, то таке взуття називають напівчоботами (напівчобітки, полуботки).

Унти – чоботи з жорсткими задниками, без жорстких піднос­ків, зовнішні і внутрішні деталі верху яких виготовляють із хутра.

Бурки – чоботи, халяви яких виготовляють із повсті, фетру або тканини в комбінуванні з ватою; з настроченими на халяви круговими союзками і задинками; носки, задні та передні ремені виготовлені з шкіри або штучних матеріалів.

Сандалети – літнє взуття, верх якого за конструкцією відповідає напівчеревикам або закритим туфлям і має різноманітні за формою та розмірами перфораційні отвори, з жорстким задником.

Мокасини – взуття, верх якого представляє собою кон­структивну єдність з устілкою і має овальну вставку в передній частині.

Опанки – взуття клеєпрошивного та строчильно-клеєпрошив­ного методів кріплення.

Пантолети – літнє взуття, верх якого закриває тильну поверхню ступні з відкритою п’ятковою частиною, а із зовнішніх деталей має лише союзку.

Чув’яки – легке взуття, яке виготовляють з каблуком, висотою не більше 5 мм або з набійкою.

Наявність деталей в заготовці верху взуття, спосіб їх з’єднання між собою обумовлюють її конструкцію. Типові і найбільш розповсюджені конструкції заготовок взуття представлені на рис. 2.1.

Так, для туфель найбільш характерними конструкціями заготовок є: туфлі-“лодочка”, туфлі з відкритою п’ятковою (або носковою, геленковою) частиною; з черезпідйомним (та іншим) ременем тощо.

Для напівчеревиків характерними є конструкції заготовок: з настроченими берцями; настроченою союзкою, з боковими резинками; “лаофер”. Аналогічні конструкції заготовок і у черевиків.

Для чобіт характерні конструкції заготовок з цілими халявими і союзкою з язичком; на “блискавці”; без “блискавки”; типу “родео” тощо.