Тема 5. КОНСТРУКТИВНА ХАРАКТЕРИСТИКА ШВІВ, ЩО З’ЄДНУЮТЬ ДЕТАЛІ ВЗУТТЯ І ШКІРГАЛАНТЕРЕЙНИХ ВИРОБІВ

5.1. Класифікація швів за властивостями матеріалів, що скріплюються

5.2. Конструктивні особливості швів для скріплення деталей верху взуття та шкіргалантерейних виробів.

5.3. Конструктивні особливості швів для скріплення деталей верху та низу взуття.

5.4. Конструктивні особливості швів для прикріплення каблуків.

5.1. Класифікація швів за властивостями матеріалів, що скріплюються

Місце з’єднання деталей називається швом. За власти­востями матеріалів, які скріплюються, і умовами роботи шви поділяються на три групи:

- шви, що з’єднують матеріали товщиною до 2 мм і малої жорсткості (200-1200 Н), які працюють у деталях взуття з великим згином. Створюються нитками міцністю від 12 до 80 Н, клеєм, зварюванням в полі струмів високої частоти;

- шви для матеріалів товщиною 2-6 мм та середньої жорсткості (1300-5000 Н), які працюють з меншим згином. Ство­рюються клеєм, нитками міцністю від 120 до 200 Н та штифтами (дерев’яними шпильками, гвинтами, цвяхами);

- шви для матеріалів великої товщини та жорсткості, які працюють без згину. Створюються штифтами, цвяхами та клеєм.