Тема 8. ГІГІЄНІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ВЗУТТЯ

8.1. Вологообмінні та вологозахисні властивості взуття.

8.2. Електропровідні, санітарно-хімічні та токсикологічні властивості взуття.

8.3. Теплозахисні властивості взуття.

8.4. Жорсткість і маса взуття.

8.5. Естетичні властивості взуття.

Взуття повинно забезпечувати споживачу максимум свободи руху і відчуття комфорту, під яким слід розуміти відповідну вологість і температуру, відвернення електростатичних зарядів, що накопичуються в результаті тертя, подачу повітря до шкіри і мінімальне навантаження ноги масою і жорсткістю взуття.

Незважаючи на те, що питаннями гігієни взуття вчені почали займатися давно, до цього часу немає системи чітких критеріїв оцінки гігієнічних властивостей як взуття в цілому, так і матеріалів, з яких воно виготовляється.

Інститутом загальної і комунальної гігієни (м. Москва) запропоновано оцінювати матеріали і взуття за фізико-гігієнічними, фізіолого-гігієнічними, санітарно-хімічними і санітарно-токсиколо­гічними властивостями.

Фізико-гігієнічні дослідження направлені на вивчення тепло- і вологозахисних, волого- і електропровідних властивостей.

Фізіолого-гігієнічні дослідження ґрунтуються на вивченні процесів терморегуляції і теплообміну при експлуатації взуття.

При санітарно-хімічній оцінці гігієнічних властивостей вивчаються хімічна стабільність матеріалів і кількість речовин, що мігрують з них в навколишнє середовище.

Санітарно-токсикологічні дослідження проводять для вивчення біологічної дії малих концентрацій хімічних речовин на стопу і організм людини при тривалому контакті з ними.