42. Співробітництво України з міжнародними фінансовими  інститутами.

 Співробітництво України з міжнародними фінансовими  інститутами виникає насамперед через гостру нестачу фінансових ресурсів, необхідність залучення коштів для сприяння зростанню виробництва й товарообороту, реалізації інновацій, відтворення, а також створення своєрідної опори, звідки вона могла б отримати додаткові фінансові ресурси. Економіка України потрапила у смугу глибокої фінансової кризи і перед нею постало питання - як забезпечити стійкість її фінансового стану.

Серед зовнішніх фінансових джерел найбільший потенціал мають міжнародні фінансові інституції - Міжнародний валютний фонд (МВФ), Світовий банк (СБ), Європейський банк реконструкції і розвитку (ЄБРР). Порівняно низька вартість запозичень, які вони надають, значущість їхніх оцінок та дій для інших потенційних кредиторів та інвесторів спонукають на даному етапі до тісної співпраці України з цими установами на загальноприйнятих принципах міжнародного права.

У співробітництві України з МВФ в межах кредитних програм можна виділити кілька етапів.

Перший етап (1994-1995 роки) – фінансова допомогу у вигляді системної трансформаційної позики (STF-Systemic Transformation Facility) на суму 763,1 млн. дол. США для підтримки платіжного балансу України

Другий етап (1995-1998 роки).  -  кредити на загальну суму 1318,2 млн. СПЗ. (1935 млн. дол. США.) за трьома річними програмами „Стенд-бай” (Stand-By). Головною метою цих кредитів була підтримка курсу національної валюти і фінансування дефіциту платіжного балансу України.

Третій етап (1998-2002 роки). - Програма розширеного фінансування передбачала надання Україні кредиту на загальну суму 2,6 млрд. ,проте Україна отримала у рамках Програми EFF 1193,0 млн. СПЗ (1591,0 млн. дол. США.), які були спрямовані на поповнення валютних резервів Національного банку України.

Четвертий етап (2004-2005 роки). Уряд України на безкредитній основі обрав попереджувальну програму “Стенд-бай»Фахівцями Міжнародного валютного фонду було визначено низку заходів, що, на їх думку, необхідно вжити уряду на найближчу перспективу. Серед них:  проведення заходів орієнтованих на забезпечення стабільності податково-бюджетної та грошово-кредитної політики, а також поступ на шляху запровадження структурних реформ.  Проведення більш жорсткої і збалансованої макроекономічної політики, з метою  забезпечити бездефіцитність бюджету на 2010 рік.

Співробітництво України з СБ пройшло у своєму розвитку три етапи.

На перший з них (1992 - грудень 1994 рр.)  -  ознайомчі та дослідні місії СБ, результатами яких стали звіти про економічну та соціальну ситуацію в Україні і запровадження першого інвестиційного проекту обсягом близько 17 млн. дол.

Другий етап (кінець 1994 - 1997 рр.)  -  реформування окремих секторів економіки та соціальної сфери. ( удосконалення пенсійної системи, здійснення адміністративної реформи, управління державними ресурсами. )

Третій етап (1998 - 2000 рр.) характеризується як збільшенням обсягів кредитування з боку СБ, так і початком погашення заборгованості, що виникла.

Аналіз співпраці України з міжнародними фінансовими інституціями свідчить про об'єктивну необхідність, доцільність і виправданість залучення зовнішніх коштів з метою поглиблення ринкових перетворень, створення реальних передумов для подолання кризових явищ, прискорення трансформаційних процесів, виведення економіки України на траєкторію сталого економічного зростання. Це співробітництво сприяло досягненню макрофінансової стабілізації, формуванню основ конкурентного ринкового середовища, стабільності грошової одиниці, активізації інвестиційного процесу, розвитку приватного підприємництва. Воно має бути продовжено на основі урахування обопільних інтересів сторін. Для подальшого залучення зовнішніх джерел необхідно постійно і ґрунтовно вивчати можливості інших міжнародних організацій світового і регіонального масштабів на предмет використання їхніх можливостей доля фінансового і технічного сприяння розвитку української економіки.