83.Держава — складова політичної організації суспільства.

Держава посідає особливе місце в політичній системі, надаючи їй цілісності і стійкості, зорієнтованості на важливі суспільні справи. Вона виконує винятковий і необхідний обсяг діяльності з управління, розпоряджається ресурсами суспільства і регулює його життєдіяльність. Держава — основне знаряддя влади, носій суверенітету, тобто необмеженої верховної, неподільної політичної влади. Саме в державі концентрується весь комплекс економічних, соціальних, політцчних і культурно-духовних інтересів різних соціальних груп, суперечностей, що виникають між ними, та засобів їхнього подолання і узгодження. Поняття держава виникло близько трьох тисячоліть тому Грецький філософ Платон уявляв ідеальну державу як ієрархію трьох станів: правитєлів-мудреців,
воїнів і чиновників, селян і ремісників. Основоположник утопічного соціалізму Т.Мор стверджував: держава — це змова багатих проти бідних. Г.Гегель вважав
що держава — це образ і дійсність розуму, це життя Бога в світі. Держава виникла як результат процесів, що відбу
лися в суспільстві, як реакція на розвиток його потреб.У різні епохи формувалися і різні погляди на походження держави теологічна, патріархальна, договірна,психологічна, теорія насильства.
Конкретно-історичний характер держави виявляється не тільки в її відповідній формаційній прописці йдеться про рабовласницьку, феодальну, буржуазну державу, а й в її історичності як такої, у часі. Держава як політична організація — це такий спільний механізм, який покликаний захищати інтерей людей певної території і регулювати за допомогою пр| вових норм взаємовідносини між ними, використову чи при необхідності спеціальні органи примусу.

1. Як особливий конституйований субєкт держава виражає суспільний публічний характер людської діяльності. В міру своєї еволюції вона виявляє, таким чином відділення суспільної сутності від самого суспільстві Чим більше розвинута держава, тим більше вона відокремлена від суспільства, яке в Новий час набуває якостей громадянського на противагу суспільству політичному, тобто власне державі.

2. Держава-нація — це відповідний рубіж, де держа заперечує сама себе, бо кінцеве відокремлення її від і спільства в цьому разі відбувається в тотожності з ним. Обриси держави як самостійного субєкта повільно розмиваються, і держава-нація набуває відповідної форми при цьому відбувається рух суперечності між індивідом і суспільством.
Які ж властивості виділяють державу з-поміж ІНІЙ організацій і обєднань у суспільстві, роблять її основою всієї політичної системи По-перше, суверенїтет держави. Тільки держава виступає як універсальна, всеохоплююча організація, поширює свої дії на всю територію країни і всіх громадян, отже, вона офіційно представляє суспільство