25.Структура світогляду.

 Світогляд-це сукупність поглядів, оцінок, принципів, знань, ідеалів, переконань, надій та вірувань, котрі визначають діяльність індивіда або соціального субєкта, а також ціннісні орієнтації людей, їх життєві позиції. Якщо проаналізувати сукупність елементів світогляду, то можна виділити органічно взаємоповязані підсистеми. Це — пізнавальна, ціннісна та підсистема поведінки.
Пізнавальна підсистема. Світогляд формується за допомогою знаньповсякденні і наукові. Також до складу світогляду входять різноманітні форми суспільної свідомостіполітична, правова, моральна, естетична, релігійна. Запас знань особи чи суспільства в цілому створює надіцне підгрунтя для відповідного світогляду. Без узагальнення, широких та глибоких знань неможливо забезпечити чітке, послідовне обгрунтування своїх поглядів. Ступінь пізнавальної насиченості, продуманості, внутрішньої узгодженості елементів того чи іншого світогляду може бути різним.Ціннісна підсистема. У свідомості людей формуеться конкретне ставлення до всього, що відбувається, залежно від їх цілей, потреб, інтересів розуміння сенсу життя. Відповідно виникають світоглядні ідеалиморальні, політичні, естетичні Завдяки ідеалам здійснюеться оцінка, визначення цінностей того, що відбувеється. Одним із найважливіших понять, повязаних із ціннісною свідомістю, були і є поняття добра і зла, краси та потворності.Підсистема поведінки. Від знань та системи ціннісних орієнтацій залежить поведінка людини, її життєва позиція, яка може бути як творчо-активною, так і пасивно-пристосовницькою. У звязку з цим слід підкреслити бажаність, навіть необхідність, гармонізації,узгодженості пізнавальних аспектів та ціннісного способу освоєння світу в людській свідомості. Від цієї узгодженості залежить єдність в діях особи і суспільства таких компонентіваспектів, рівнів світогляду, як почуття ірозум, розуміння і дія, віра і сумнів, теоретичний і практичний досвід, осмислення минулого і бачення майбутнього.Структура світогляду залежить від співвідношення інтелектуального та емоційного досвіду і поділяється на: 1.світовідчуття-це емоційно-психологічний бік світоляду на рівні настрою, почуттів. 2.світорозуміння-це пізнавально-інтелектуальний бік св. 3.світосприйняття-це досвід формування пізнавальних уявлень про світ за допомогою наочних образівсприйняттів. За ступенам загальності розрізняють світоглядгруповийпрофесійний,класовий,національний, загальнолюдський. За ступенем історичного розвитку-античний,середньовічний і тд. За ступенем теоретичної зрілості — стихійно-повсякденнийжитейський і теоретичний філософський. Світогляд виконує найважливіші функції в житті людини. Як активний духовний чинник світогляд є основою життя. Він забезпечує освоєння та зміну людиною навколишнього світу. Адже світогляд обєднує знання і почуття у переконання. А це визначає певну поведінку та дії особистостей, соц.груп,
27. Історичні типи світогляду. Історичні типи світогляду також вказують на його соціально-історичну структуру, але вже з іншого боку. Так, наприклад:
Магічний акцентує увагу на пошуках гармонійного співіснування людини та природи шляхом освоєння сил останньої
Міфічний базований на вірі в надприродні сили, абсолютизуючи досвід окремого роду, племені
Філософський узагальнює досвід, знання, цінності людства в його ставленні до світу як цілого з метою проникнення в сутність буття Всесвіту та буття людини
Релігійний ґрунтований на обмежуванні надприродних сил, природних і суспільних явищ
Науковий уможливлює виявлення істинних експериментальних та теоретичних знань про світ загалом, як єдності природної та історичної дійсності
Художній є способом самоствердження та самоусвідомлення людини у світі через реалізацію особистого творчого потенціалу у формі різноманітних творів мистецтва
Синтетичний — характеризує персоніфіковано-індивідуальні переконання.