44. Феноменологічна концепція свідомості

Що ми знаємо про свідомість з точки зору науки і філософії Ми достовірно знаємо, що:

1.Свідомість — продукт людського мозку як високоорганізованого матеріального утворення;

2.Свідомість — вища форма відображення дійсності;

3.Свідомості передують більш прості форми відображення;

4. Свідомість не має свого змісту, котрий не був би взятий з обєктивної дійсності; свідомість не може бути чим-небудь іншим, як усвідомленим буттям.

5. Свідомість детермінована біологічно,генетично;

6. Свідомість обумовлена соціально — детермінована суспільними відносинами.

Що ми не знаємо про свідомість людини, про її мозок як матеріальний носій свідомості Ми не знаємо головного, — яка природа мозку, якого він походження- земного чи неземного; не знаємо того, як виникло життя на Землі і як виникла сама людина. Все це залишається таємницею. Є лише гіпотетичні уявлення.

У філософії є дві найбільш відомі концепції, котрі розглядають проблему свідомості. Перша з них прагне зясувати сутність, особливості, природу та походження явища. Друга

- констатує те, що свідомість унікальний феномен, але залишає поза увагою зясування її сутності, природу та походження. Перша концепція- матеріалістична. Друга- феноменологічна, ідеалістична. Останній напрямок- феноменологічний- представляють такі філософи, як Гуссерль, Гегель.

У Гегеля феномен свідомості є проявом абсолютного духу, незалежного від людини. Саме розглядові цієї проблеми Гегель присвятив свою працюФеноменологія духу. Поняття феноменологія означає вчення про Єдине у своєму роді, неповторне. Цим неповторним, на думку філософів цього напрямку, є феномен людської свідомості. Феномен з грецької- явище, єдине, унікальне, неповторне.

Під свідомістю феноменологія розумієчисту свідомість, абстрактну, відірвану від людини, незалежну від неї. Нібито є свідомість сама по собі і є людина, яка

цієї свідомості не має. Гуссерль вважав, наприклад, що свідомість саме є таким унікальним феноменом, незалежним від людини і її суспільного середовища. Філософія, на думку Гуссерля, може бути зрозумілою якстрога наука, лише тоді, коли вона своїм предметом має таку чистусвідомість. Однак при цьому поза увагою феноменології залишаються такі важливі питання, як: що таке свідомість, що вона відображає, яке її походження, генезис, біологічні та соціальні передумови тощо. Сучасники послідовниками Едмунда Гуссерля є Елізабет Штрекер, Макс Шеллер, Роман Інгарден та інші. Близька до матеріалістичної концепції свідомості точка зору відомого французького філософа, вченого і богослова Тейяра де Шардена 1881 — 1955. Феноменологія останнього виходить з того, що людина, її свідомість, як феномени, є складовими частинами еволюційного розвитку, вони виникають природним шляхом. Філософ відкидав старозавітний міф про створіння Богом першолюдини- родоначальника всього людства. Весь світ, на думку Тейяра де Шардена, це еволюційна система; аосновна умова, котрій повинні віднині підпорядковуватися всі теорії, гіпотези, системи.