66. Пролеми спрямованності, сенсу історії та її цінностей.

 Статус історії як світоглядної категорії визначається тим, що поза нею людина не може усвідомлювати належність до свого народу й людства загалом. Коли ж історія осягається як цілісний процес розвитку окремих народів або людства, то неминуче постає питання про її смисл .Історія не тільки обєктривний процес ,наділений сутнісними характеристиками , вона розглядається також і як особливого роду цінність. Призначення філософії — спираючись на визначену нею світоглядну позицію , на синтез історичного знання ,зрозуміти історію як ціле, що має смисл цінності існують не лише в площині сучасного, вони ніби живуть у динаміці часу, що передбачає також наявність минулого й майбутнього .У цьому й полягає специфічне буття історії як особливого роду ціннісної предметності .
природно-кліматичногосередовища Ш.Монтескє, Л. Мечников, специфікою людини як природної істоти, її генетичними, расовими і статевими особливостями соціобіологи Е. Уїлсон, Р. Докінс
ідеалістичний підхід сутність звязків, що обєднують людей в єдине ціле, вбачає в комплексі тих чи інших ідей, вірувань, міфів.

Третій підхід повязаний з філософським аналізом міжлюдських звязків і відносин, що виникають у відповідних природних умовах і мають визначальний характер. Тут можливі варіанти:

1. атомістичний погляд на суспільство як на групу індивідів, повязаних певним договором Т. Гоббс. Суспільство є конгломератом індивідів, поєднаних умовними звязками

2. органічна модель, згідно з якою суспільство постає як певна ціла система, частини якої — особливі утворення. Відносини людей визначаться не за договором чи контрактом, а згодою членів суспільства, в якій беруться до уваги обєктивнізакономірності історичного розвитку