83.Держава — складова політичної організації суспільства.
Держава посідає особливе місце в політичній системі, надаючи їй
цілісності і стійкості, зорієнтованості на важливі суспільні справи. Вона
виконує винятковий і необхідний обсяг діяльності з управління, розпоряджається
ресурсами суспільства і регулює його життєдіяльність. Держава — основне
знаряддя влади, носій суверенітету, тобто необмеженої верховної, неподільної
політичної влади. Саме в державі концентрується весь комплекс економічних,
соціальних, політцчних і культурно-духовних інтересів різних соціальних груп,
суперечностей, що виникають між ними, та засобів їхнього подолання і
узгодження. Поняття держава виникло близько трьох тисячоліть тому Грецький
філософ Платон уявляв ідеальну державу як ієрархію трьох станів:
правитєлів-мудреців,
воїнів і чиновників, селян і ремісників. Основоположник утопічного соціалізму
Т.Мор стверджував: держава — це змова багатих проти бідних. Г.Гегель вважав
що держава — це образ і дійсність розуму, це життя Бога в світі. Держава
виникла як результат процесів, що відбу
лися в суспільстві, як реакція на розвиток його потреб.У різні епохи
формувалися і різні погляди на походження держави теологічна, патріархальна,
договірна,психологічна, теорія насильства.
Конкретно-історичний характер держави виявляється не тільки в її відповідній
формаційній прописці йдеться про рабовласницьку, феодальну, буржуазну державу,
а й в її історичності як такої, у часі. Держава як політична організація — це
такий спільний механізм, який покликаний захищати інтерей людей певної
території і регулювати за допомогою пр| вових норм взаємовідносини між ними,
використову чи при необхідності спеціальні органи примусу.
1. Як особливий конституйований субєкт держава виражає суспільний публічний характер людської діяльності. В міру своєї еволюції вона виявляє, таким чином відділення суспільної сутності від самого суспільстві Чим більше розвинута держава, тим більше вона відокремлена від суспільства, яке в Новий час набуває якостей громадянського на противагу суспільству політичному, тобто власне державі.
2. Держава-нація — це відповідний рубіж, де держа заперечує сама
себе, бо кінцеве відокремлення її від і спільства в цьому разі відбувається в
тотожності з ним. Обриси держави як самостійного субєкта повільно розмиваються,
і держава-нація набуває відповідної форми при цьому відбувається рух
суперечності між індивідом і суспільством.
Які ж властивості виділяють державу з-поміж ІНІЙ організацій і обєднань у
суспільстві, роблять її основою всієї політичної системи По-перше, суверенїтет
держави. Тільки держава виступає як універсальна, всеохоплююча організація,
поширює свої дії на всю територію країни і всіх громадян, отже, вона офіційно
представляє суспільство
25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49
50 51 52 53 54 55 56 Наверх ↑