11. Види міжнародної торгівлі.

Міжнародна торгівля – найдавніша та найбільш масштабна форма МЕВ за обсягами взаємних зв’язків між країнами, це обмін товарами та послугами між державно оформленими господарствами.

Систематизація видів МТ проводяться за:

1) Специфікою об’єкту: торгівля товарами та послугами. Торгівля товарами: сировинними, паливними, продовольчими, напівфабрикатами, готовими виробами (виробничого призначення, широкого вжитку, машинами, устаткування). Торгівля послугами: авіа, авто, залізничного транспорту, фінансами, інтелектуальними цінностями.

2) Специфікою взаємодії суб’єктів: традиційна – експорт та імпорт товарів та послуг; у межах кооперації – торгівля товарами, яка здійснюється на основі довгострокових угод; зустрічна – бартер, операції на компенсаційній основі.

3) Специфікою регулювання: звичайна – здійснення регулювання в повному обсязі згідно з національним законодавством, дискримінаційна – введення обмежень державою на експортно-імпортні операції, преференційна – торгівля, при здійсненні якої використовуються пільги.

Експортно-імпортні операції є найбільш поширеними в міжнародній торгівлі.

12. Види, типи і форми міжнародного бізнесу.

Міжнародний бізнес – сфера реалізації господарських операцій між контрагентами з 2 і більше країн, це підприємство, яке здійснюється в міжнародній сфері за допомогою господ операцій, в яких приймають участь суб’єкти світ господарства.

Види міжнародного бізнесу:

Промисловий; торговий; фінансовий, транспортно-комунікативний.

Типи міжнародного бізнесу:

Державний, що здійснює держава та її представники для досягнення довгострокових цілей;

Приватний здійснюється фізичним та юридичними особами, метою якого є отримання прибутку.

Форми міжнародного бізнесу:

Експорт, імпорт товарів;

Експорт-імпорт послуг;

Господарська діяльність за кордоном (фінансові операції, оренда, лізинг, менеджмент, страхування)

Інвестиційна діяльність;

Спільне підприємство;

ТНК – транснаціональні корпорації.

13. ”Відплив умів” як одна з особливостей міжнародної міграції робочої сили. Його причини та напрямки.

Досвід країн ЄС показує, що внутрішній ринок робочої сили може бути ефективним лише при умові його відкритості по відношенню до зовнішнього ринка. При цьому необхідно зазначити, що це можливе при умові відносної рівності економічного та соціального стану розвитку країн. Якщо ця умова не виконується то спостерігається процес “відпливу умів”. Цей процес у широкому розумінні слід розглядати з 2-х сторін:

Внутрішня – вихід вчених та спеціалістів з науково-технічної сфери у інші сфери національної економіки, безпосередньо не пов’язанні з науковою діяльністю.

Зовнішня – найбільш кваліфіковані кадри менш розвинутих країн залучаються на роботу у дослідницькі та наукові лабораторії більш розвинутих країн.

Цей процес може мати постійний та тимчасовий характер. Тимчасовий відплив набагато перевищує постійний. Однією з форм відпливу є відплив через діяльність спільних підприємств за участю західних фірм. Іншою прихованою формою є запрошення наших студентів, аспірантів і фахівців західними фірмами та університетами виїхати на навчання, нерідко за рахунок сторони, яка запрошує.

14. Вільні економічні зони в Україні. Характеристика проблем розвитку ВЕЗ в Україні.

Вільні економічні зони – одні з надзвичайно важливих факторів активізації залучення іноземних інвестицій.

Першою в Україні була Північно-Кримська експериментальна економічна зона “Сиваш” (1995-2001).

Проблеми розвитку:

немає чітко сформованих цілей її заснування, не визначено її функціон. тип та галузеву спеціалізацію

встановлені пільги мають обмежене коло дії і полягають у знижені тільки орендної плати за землю.

ВЕЗ “Славутич” (1998-2010), організована з метою створення нових робочих місць для працівників ЧАЕС, передбачає звільнення від ввізного мита та ПДВ імпорту сировини, матеріалів, устаткування.

ВЕЗ “Донецьк” та “Азов” (строком на 60 років) передбачає звільнення від сплати ввізного мита та ПДВ товарів ввезених з-за меж митної території України .для використання в межах ВЕЗ, прибуток платників податків оподатковується за ставкою 20% незалежно від форми власності.

ВЕЗ “Закарпаття” та “Полісся” – покликані на вирішення соціальних питань.

Проблеми розвитку ВЕЗ в Укр..:

1) Рішення про створення приймаються з мотивів швидкого радикального поліпшення соціально-економічної або екологічної ситуації.

2)ВЕЗ не мають відпрацьованої нормативно-правової бази