25.Етапи еволюції між нар. валютної системи.

Між нар. валютна система – це закріплена між нар. угодами форма організації валютних відносин., тобто сукупність засобів, інструментів і міждержавних органів, за допомогою яких здійснюються платіжно-розрахункові відносини в межах світового господарства.

Перша між нар. грошова система була введена в кінці 19 ст. “золотого стандарту”. Юридично була оформлена на міжнар. конференції в Парижі в 1867 р. Конференція визнала золото єдиною формою світових грошей. На Генуейській конфер.(1923 р.) було укладено міжнар. угоду, яка документально оформила світ. вал. сис-му. Було ведено золотодевізний стандарт, який передбачав обмін провідних валют на золото за фіксованими співвідношеннями. У 1944 р. – Бретон-Вудська вал. сис-ма (золотодоларного стандарту).

Основні положення :

- золото і долар – світові гроші

- скарбниця США зобов’язувалась обмінювати долари центральним банкам та урядовим установам ін. країн за встановлен. офіційним курсом 1934 р. (35 $ за унцію – 31,1 гр. золота)

 - прирівнювання валют і їх взаємний обмін здійснювався на основі офіційно-узгоджен.співвідношень (паритетов)

 - паритети – стабільні, їх зміна відбувалась тільки з дозволу МВФ при певних умовах.

 -Ринкові курси валют не повинні були відхилятись від фіксов.долар. паритетів, більш ніж на 1 %

 -Міжнар.регулюв.здійсн.через МВФ.

Становлення нац.економік призвело до становлення нац.валют і їх функціон. вже не вписувались в рамки золотодоларного стандарту.

Наслідком цього є Ямайська валютна система (1978 р.).

Головні положення :

 - узаконено систему плаваючих курсів

 - золото не виконує функцію світов. грошей, їх викон.нац.валюти разом з інтернаціональних розрахунковими грошима (СДР)

 - центральним банкам дозволено купувати і продавати золото за ринковими цінами

 - офіційну ціну на золото і паритети відмінено

 - внески до МВФ здійснюються у валютах СДР.

26. Етапи й особливості розвитку інтеграційних процесів у Пн-Америці. Мета, склад і специфіка взаємовідносин у НАФТА.

Північноамериканська економічна інтеграція зумовлена глобальними змінами в системі світових госп. зв'язків, що набули характеру стійкої планетарної тенденції. Вона є продуктом прогресуючого процесу інтернаціоналізації господарського життя, взаємопроникнення і взаємопереплетення нац. ек., значна частина яких перетворилася в потужні продуктивні сили, що переросли можливості внутрішнього сукупного попиту й активно шукають нових ринків за межами власних державних кордонів.

Пн-американська ек. інтеграція є також результатом входження світового господарства в якісно новий етап розвитку, на якому зовнішньо-ек. зв'язки втрачають свою допоміжну відносно політики роль і перетворюються на самостійний, навіть вирішальний фактор існування світового співтовариства.

У такому просторі роль Пн-Америки визначається тепер уже не силою впливу США на світогосподарські зв'язки, а силою спільних потенційних можливостей трьох по-своєму великих нац. ек. Пн-Американського континенту, об'єднаних в одну.

Кінець 80-х років – починається серія переговорів з приводу поглиблення інтеграційних зв’язків між Мексикою та США. Не могла залишитись без уваги і Канада.

Вересень 1992р. – підписання тристоронньої угоди про створення Пн. американської зони вільної торгівлі – НАФТА

 - було намічене поетапне скасування протягом 15р. митних тарифів, а також нетарифне обмеження у взаємній торгівлі, забезпечення високого рівня захисту інтелектуальної власності, розробка спільної програми боротьби із забрудненням довкілля, досягнення високого рівня інтеграції ринків товарів, капіталу, технологій та труд. ресурсів

 - посилення конкурентноспроможного Пн.-Америк. центру, порівняно із зх.-европ. Та азіатсько-тихоокеанськими центрами.

Характеристики НАФТИ:

 - має континентальні масштаби.

 - країни-учасниці мають контрастні рівні ек. роз-ку.

 - яскраво виражений центр НАФТА – США.

 - охоплює різні сфери співробітництва.

Про масштаби ек. взаємозалежності цих країн свідчить те, що в 90-х роках в США реалізув. біля 70-80 % канадського експорту, в той же час Канадський ринок є найбільшим. Частка США в експорті Мексики – 70%. В свою чергу 65% Мексик. імпорту поступ.ає з США.