Тема 7.1. Сутність форми бухгалтерського обліку.

Законом України від 16.07.99 р. N 996-XIV "Про бухгалтерський облік і фінансової звітності в Україні" визначено першорядну задачу бухгалтерського обліку: формування повної, правдивої і неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності і руху грошових коштів підприємства.

Одним із засобів виконання цієї задачі є вибір форми бухгалтерського обліку, під якою розуміється визначена система регістрів обліку, порядок і спосіб реєстрації й узагальнення інформації у них з дотриманням єдиних принципів, установлених вищезгаданим Законом, і з урахуванням особливостей діяльності підприємства та технології обробки облікових даних.

Згідно з п.5 ст.8 Закону України XIV "Про бухгалтерський облік і фінансової звітності в Україні" підприємство самостійно обирає форму бухгалтерського обліку, при цьому розробляє систему регістрів бухгалтерського обліку, затверджує порядок і спосіб реєстрації, а також узагальнення інформації в них. Міністерством фінансів України розроблені і затверджені наказом № 356 від 29.12.2000 р. “Методичні рекомендації про застосування регістрів бухгалтерського обліку”, в яких наведено форми облікових регістрів, призначення кожного з них, порядок ведення, терміни складання, порядок виправлення помилок тощо.

Теоретичне визначення форми бухгалтерського обліку чи не най безспірне поняття, що однаково тлумачиться усіма фахівцями з обліку. У багатьох джерелах наводяться різні визначення, але в більшості – вони однакові за змістом, адже загальновизнано, що під формою слід розуміти: будову облікових регістрів, їх взаємозв’язок та способи облікової реєстрації. Традиційно, у всіх визначеннях до 90-х років із числа облікових регістрів виключалися первинні документи, а також форми звітності. Фактично, мова велась про форму рахівництва, що було цілком логічно, адже первинні документи і звітність не змінювалась роками, а вдосконалювалася лише система запису в облікові регістри.

За сучасних умов господарювання, коли підприємство має право використовувати авторські не тільки форми бухгалтерського обліку, а й первинних документів і форм звітності в залежності від управлінських потреб, слід переглянути наповнення терміну “форма бухгалтерського обліку”, зокрема доповнити інформаційно-методологічну ієрархію документами і формами звітності. Саме в цілому: первинні документи – облікові регістри – звітність утворюють єдину систему документально-аналітичного рівня.

Таким чином, форма бухгалтерського обліку за змістом, уявляє собою технологію переробки і представлення облікової інформації

Для того, щоб створити форму бухгалтерського обліку необхідно визначити:

- макет первинних документів та процедуру їх заповнення і затвердження;

- склад і структуру облікових регістрів. Що призначені для групування даних в необхідних аспектах;

- задати послідовність етапів відображення (починаючи від первинних реєстрації) кожної господарської операції, т.т. відтворити динаміку перетворень облікових регістрів;

- сформувати склад, структуру та процедуру формування звітності.

Слід зазначити, що особливого значення для створення форми бухгалтерського обліку набувають не стільки структура регістрів, їх зовнішня форма і способи формування, скільки розробка методики проектування технологічного процесу обробки облікової інформації від первинної реєстрації до усіх форм звітності.

Основні вимоги до побудови форми бухгалтерського обліку виступають:

- наукове обґрунтування та чутливість до основних тенденцій в розвитку сучасної системи управління;

- гнучкість, універсальність теоретичних алгоритмів та процедурного інструментарію;

- використання раціональних технологій щодо обробки облікової інформації та формування звітності;

- орієнтація організації обробки облікових даних на отримання інформації для прийняття управлінських рішень;

Аналіз існуючої практики організації обробки облікової інформації на підприємствах доводить, що в умовах впровадження національних стандартів бухгалтерського обліку за основу приймаються різні підходи. Створюється враження, що на сьогодні відсутні наукові розробки та обґрунтування загальних основ, і тому практики самостійно моделюють етапи облікового процесу, пристосовують організацію робіт до використання технічних засобів в циклі обробки облікової інформації. Різноманітні підходи до питань організації та методології розробки облікових технологій пояснюється не тільки тим, що відбуваються пошуки та експерименти, що є закономірним. Але важливе значення має сфера, масштаби та форма діяльності підприємства.

В бухгалтерському обліку в Україні застосовуються наступні форми обліку: меморіально-ордерна; журнально-ордерна; спрощена форма обліку; автоматизована.

Між собою форми обліку мають принципові відмінності, які будуть викладені нижче, але й мають спільні моменти. Кожна з них містить:

- аналітичний і синтетичний облік;

- хронологічний і системний запис.

Цей запис може здійснюватися окремо й одночасно; аналітичний та синтетичний облік може вестися за хронологічними чи системними записами, а також синхронно, якщо систематичний та хронологічний запис поєднується; аналітичний та синтетичний облік може вестися окремо чи спільно; передувати одне одному чи вестися одночасно. Особливу увагу слід приділити обліковим регістрам, як основі форми бухгалтерського обліку.