Тема 2.3. Групування господарської діяльності для відображення в бухгалтерському обліку доходів і витрат

Як відомо, у широкому сенсі поняття „облік” означає спостереження, вимірювання та реєстрацію певних природних або суспільних явищ. Для людства важливим є облік усіх явищ, що впливають на членів суспільства, але об'єктом особливої уваги є господарська діяльність, основу якої становить виробництво матеріальних благ.

Господарська діяльність - це будь-яка діяльність, що пов'язана з виробництвом, обміном і споживанням матеріальних та нематеріальних благ. Господарська діяльність, яка здійснюється з метою отримання прибутку, є підприємницькою діяльністю (підприємництвом).

Закон України від 07.02.91 р. № 698-ХІІ „Про підприємництво” визначає підприємництво як самостійну, ініціативну, систематичну, на власний ризик діяльність з виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг та заняття торгівлею з метою одержання прибутку.

Суб'єктами господарської діяльності є фізичні (громадяни) та юридичні (підприємства, організації, установи) особи.

Суб'єктами підприємницької діяльності можуть бути:

- громадяни України, інших держав, не обмежені законом у правоздатності або дієздатності;

- юридичні особи всіх форм власності.

Поряд з тим суб'єктами господарської діяльності є неприбуткові організації. До неприбуткових організацій належать благодійні фонди, кредитні спілки та інші юридичні особи, діяльність яких не передбачає отримання прибутку згідно із чинним законодавством.

Юридичні особи - суб'єкти господарської діяльності є обліковими одиницями, які мають окрему систему бухгалтерського обліку та складають установлену звітність.

Інформація про господарську діяльність підприємства цікавить не лише його власників і керівників, а й широке коло інших користувачів, які приймають рішення щодо стосунків із цим підприємством, дотримання ним укладених угод, установлених норм і правил. До таких користувачів належать потенційні інвестори, працівники, кредитори, покупці, податкові органи тощо.

Бухгалтерський облік є спрощеним відображенням діяльності підприємства відповідно до поставленої мети та використовування методів відображення.

Об’єктами бухгалтерського обліку щодо діяльності підприємства є доходи й витрати, що можуть бути доповнені об’єктом, який похідний від двох попередніх тобто фінансовий результат (прибуток чи збиток).

Доходами є збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов'язань, що приводить до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників).

Витрати визначаються як зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілену між власниками).

В основі відображення доходів і витрат як об’єктів бухгалтерського обліку щодо діяльності підприємств лежить групування діяльності за видами.

Діяльність підприємств поділяється на звичайну і надзвичайну. У процесі звичайної діяльності підприємство може здійснювати операційну діяльність та іншу, тобто, неопераційну, діяльність.

Операційна діяльність підприємства включає основну та іншу операційну діяльність.

Що стосується доходів та витрат основної операційної діяльності, то вони виникають за функціями цієї діяльності – виробничою, управлінською та збутовою. Точніше, за усіма згаданими функціями основної діяльності мають місце витрати, в той час, як доходи є наслідком виконання виробничої функції.

Інша операційна діяльність – це діяльність, що не належить до основної, інвестиційної чи фінансової і пов’язана , як правило, з реалізацією інших оборотних активів, іноземної валюти, з операційною орендою активів тощо.

Інша (неопераційна) діяльність, поділяється у свою чергу на інвестиційну та фінансову.

Надзвичайна діяльність включає події або операції, які відрізняються від звичайної діяльності підприємства, і не очікується, що вони будуть повторюватися періодично або в кожному подальшому звітному періоді.