Тема 2.4. Господарська операція як елементарна складова господарської діяльності

Для забезпечення користувачів інформацією про господарську діяльність слід безперервно вести бухгалтерський облік із дня реєстрації підприємства до його ліквідації.

У бухгалтерському обліку відображаються окремі господарські операції, з яких складається господарська діяльність.

Більшість господарських операцій є наслідком вольових дій юридичних або фізичних осіб, які укладають угоди, здійснюють технологічні операції тощо. Поряд з тим господарські операції можуть мати місце в результаті певних подій, тобто явищ реальної дійсності, що трапляються незалежно від волі людини (стихійне лихо, моральний знос тощо).

Активи, зобов'язання і власний капітал підприємства характеризують його фінансовий стан. Отже, господарська операція являє собою дію або подію, яка веде до змін у фінансовому стані підприємства.

Кожна господарська операція має певні ознаки та показники, які характеризують її сутність. Ознакою господарської операції є те, що якісно відрізняє її від інших операцій і разом з тим дає можливість групувати однорідні господарські операції. Наприклад, операції з реалізації продукції можуть відрізнятися залежно від умов поставок і покупців. Показники господарської операції забезпечують кількісну характеристику операції з допомогою відповідних вимірників (натуральних, трудових, грошових) [2, c.11].

З метою отримання інформації про господарські операції необхідно здійснювати їх суцільне та безперервне спостереження.

Основою бухгалтерського обліку є первинне спостереження, тобто сприйняття господарських операцій у момент їх здійснення. Таке спостереження здійснюється працівниками підприємства безпосередньо або за допомогою відповідних технічних засобів (вагів, лічильників, датчиків тощо). Однак у процесі господарської діяльності виникають розбіжності між даними первинного спостереження та фактичним станом об'єктів обліку. Крім того, розбіжності між даними первинного спостереження та фактичною наявністю цінностей можуть бути наслідком помилок, зловживань, крадіжок тощо. Це викликає необхідність періодично проводити контрольні спостереження: інвентаризації, ревізії, звіряння, переоблік тощо.

Для збереження та передачі результати спостережень фіксуються на матеріальному носії у вигляді первинного документа.

Інформація, що міститься в первинних документах, систематизується в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Документ, який містить накопичені та згруповані за певними однорідними ознаками дані первинних документів являє собою обліковий регістр. На основі облікових регістрів складається бухгалтерська звітність.

Форми та зміст бухгалтерської звітності залежать від потреб конкретні користувачів. З урахуванням цього виділяють такі види звітності: фінансову, податкову, статистичну і внутрішню (управлінську).

Фінансова звітність задовольняє інформаційні потреби користувачів щодо придбання, продажу та володіння цінними паперами; участі в капіталі підприємства; оцінки якості управління; оцінки здатності підприємства своєчасно виконувати свої зобов'язання; забезпеченості зобов'язань підприємства; визначення суми дивідендів, що підлягають розподілу; регулювання діяльності підприємства; інших рішень.

Фінансова звітність задовольняє інформаційні потреби, що є загальними для всіх користувачів. Такі фінансові звіти не здатні забезпечити окремих користувачів усією інформацією, потрібною їм для прийняття рішень. Через це окремі групи користувачів можуть установлювати інші або додаткові вимоги до інформації. Наприклад, уряд країни може встановити додаткові звіти для визначення податків і контролю за їх сплатою та статистичну звітність. У свою чергу, керівництво підприємства визначає склад і зміст внутрішньої звітності, необхідної для планування, контролю і прийняття рішень у процесі управління.

Хоча розглянуті види бухгалтерської звітності служать різним цілям, для їх складання використовується одна база даних - первинні документи та облікові регістри.

Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку, який є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством..

Таким чином, у бухгалтерському обліку відображаються господарські операції, які значною мірою є наслідком рішень користувачів, а бухгалтерська звітність забезпечує зворотний зв'язок з користувачами [2, с.13]. При цьому облік змін всіх об’єктів здійснюється за кожною господарською операцією як елементарною складовою діяльності.