Тема 6.1. Сучасний План рахунків бухгалтерського обліку і його характеристика.

Планом рахунків бухгалтерського обліку називають перелік рахунків, що відображає всебічне систематизоване групування необхідної інформації про господарську діяльність підприємства і визначає таку організацію бухгалтерського обліку, яка дозволяє отримати інформацію для управління, щоденного контролю в інтересах власників, органів державного управління та інших зацікавлених осіб. На його підставі організується вся система бухгалтерського обліку на підприємствах, він є схемою реєстрації та групування фактів господарської діяльності підприємства в бухгалтерському обліку, у якій наводяться найменування і коди синтетичних бухгалтерських рахунків (рахунків першого порядку) і субрахунків (рахунків другого

порядку).

В Плані рахунків кожній назві рахунку надається умовне цифрове позначення - код (шифр). На практиці замість назви рахунків пишуться їх коди, що зменшує обсяг облікової роботи. Коди рахунків необхідні і для обробки бухгалтерських документів на комп'ютерах.

Наявність єдиного Плану рахунків бухгалтерського обліку дозволяє забезпечити єдине, тотожне відображення однакових операцій як на окремому підприємстві, так і на різних підприємствах незалежно від форм власності та організаційно-правових форм діяльності.

Єдиний План рахунків забезпечує однаковість номенклатури рахунків, визначає порядок щомісячного закриття результатних рахунків та встановлює тісний взаємозв'язок бухгалтерської звітності з поточним обліком.

Застосування єдиного плану рахунків дозволяє:

1) дати бухгалтерам, незалежно від кваліфікації, орієнтир в їх повсякденній роботі;

2) створити взаємопов'язану систематизацію, групування і узагальнення інформації про господарську діяльність підприємства;

3) забезпечити діючу систему контролю показників господарської

діяльності;

4) допомогти бухгалтерам при переході з однієї організації в іншу;

5) уніфікувати навчання бухгалтерському обліку;

6) полегшити групування і узагальнення даних по економіці країни в цілому. В останньому випадку План рахунків набуває характеру нормативного документу. Спираючись на його номенклатуру бухгалтер ідентифікує факти господарського життя і трансформує їх в господарські операції.

Структура будь-якої практичної бухгалтерії (розподіл обов'язків між обліковцями) задається не рахунками, а Планом рахунків, не План рахунків агрегує одиничні рахунки, а одиничні рахунки виводяться із структури Плану рахунків. Поза планом немає рахунків і немає кореспонденції між ними. Сприйняття, визначення, характеристика будь-якого об'єкту не може бути отримана з його частин, не можна пояснити спочатку один рахунок, потім другий, третій і в підсумку отримати баланс; напроти, баланс із самого початку заданий нами як цілісність і з нього (з балансу) ми виводимо систему рахунків.

 План рахунків в Україні є переліком рахунків і схем реєстрації та групування на них фактів фінансово-господарської

діяльності (кореспонденція рахунків) у бухгалтерському обліку і є обов'язковим для всіх підприємств.

 В плані рахунків передбачені всі необхідні рахунки для обліку операційної, фінансової та інвестиційної діяльності підприємств

План рахунків, який діє в Україні, є обов'язковим документом, і забезпечує всебічне, взаємопов'язане відображення процесів і явищ відтворення в системі бухгалтерського обліку. План рахунків бухгалтерського обліку складається з класів, в кожному з яких згруповані рахунки, що відповідають економічному змісту об'єктів обліку. Підставою для побудови Плану рахунків є їх класифікація за економічною ознакою. При

створенні Плану рахунків враховуються характер відображення інформації на рахунках, їх будова, призначення та інші відмінні риси. План рахунків є основою проектування інформаційної системи і організації бухгалтерського обліку на підприємствах.

В основу Плану рахунків бухгалтерського обліку покладений кругооборот засобів на підприємстві. Щоб почати процес виробництва, підприємство повинно мати засоби праці (основні засоби), предмети праці (виробничі запаси), далі - здійснити виготовлення продукції та виконання робіт (витрати на виробництво), виготовити продукцію та реалізувати її, отримати від цих операцій прибуток. До проміжних етапів слід віднести розрахункові операції по придбанню предметів праці та продажу готової продукції, а також облік грошових коштів до тих пір, поки вони не вкладені в діло, що приносить прибуток (тобто приріст майна).

Окремо в Плані рахунків містяться рахунки для обліку власних та залучених коштів (фонди та резерви, кредити та фінансування). В той же час рахунки згруповані за своїм економічним змістом та призначенням. Так, в розділі, в якому зосереджені рахунки для обліку засобів праці, є не тільки рахунки для обліку об'єктів основних засобів, але й рахунки для їх придбання та будівництва (капітальні вкладення), визначення якісного стану цих об'єктів (знос основних засобів), для обліку їх надходження (на підприємство, в оренду у орендатора), як довгострокові фінансові вкладення в статутний капітал іншого підприємства або як довгострокові позики (якщо підприємство свою участь здійснює у вигляді засобів праці).

Структурно План рахунків побудований за десятковим принципом: усі рахунки поділені на десять класів, синтетичні рахунки закодовані в межах 1 -99, а субрахунки - у межах 1-9; рахунки, що не включаються до підсумку балансу, починаються з 0.

1-6 класи Плану рахунків пов'язані зі структурою Балансу, а 7-9 класи пов'язані зі структурою Звіту про фінансові результати. Відповідно, рахунки першої групи класів, які пов'язані з активом та пасивом балансу, називаються реальним рахунками, а рахунки другої групи - номінальними або транзитними рахунками.

Обороти по рахунках, що застосовуються для обліку витрат, доходів і фінансових результатів діяльності, а саме по рахунках класів 7-9.

Особливими з точки зору порядку застосування є рахунки класу 8 "Витрати за елементами". Введення до Плану рахунків даного класу викликане необхідністю заповнення другого розділу Звіту про фінансові результати "Елементи операційних витрат".

Клас 0 - позабалансові рахунки. Інформація, що накопичується на рахунках даного класу, необхідна для складання Приміток до фінансової звітності.

Кількість рахунків, що застосовується на конкретному підприємстві, різна, але економічний зміст їх однаковий.

Кількість синтетичних рахунків та субрахунків обмежена Планом рахунків бухгалтерського обліку фінансово- господарської діяльності, а кількість та найменування аналітичних рахунків підприємство встановлює

самостійно. Число останніх, як правило, значне.

Включаючи рахунки до Плану, бухгалтер керується практичними потребами, які завжди суперечливі. Невеликій фірмі достатньо мати декілька десятків рахунків, в той час коли великому підприємству доводиться вести тисячі рахунків, тому кожна фірма, виходячи із своїх потреб, розробляє власний робочий План рахунків, який відображає специфіку галузі та підприємства, визначає зміст аналітичного обліку і характеристику форми обліку, яка застосовується.

Робочий План рахунків може містити тільки частину з можливих і відомих рахунків, достатніх для організації поточного обліку, контролю і управління, що забезпечує економічно і юридично повноцінну інформацію про об'єкти бухгалтерського обліку в синтетичному і аналітичному аспектах, яка дозволяє отримувати необхідну інформацію з мінімальними затратами.