Розділи

Тема 2.1. Загальна характеристика предмету, суб’єктів та об’єктів бухгалтерського обліку

Бухгалтерський облік займається не тільки веденням бухгалтерських рахунків, а й включає планування, підготовку бюджетів, контроль і концентрацію уваги керівництва, оцінку, огляд діяльності й аудит. Він здійснюється в масштабах кожної держави. Та найбільш характерним об'єктом його застосування є підприємство - державне, спільне, колективне, приватне, де щоденно відбувається велика кількість господарських операцій, які вносять зміни у склад господарських засобів і їх джерел, за використанням яких необхідний контроль.

Засоби господарства становлять його матеріальну основу. Без знання їх складу, розміщення та джерел утворення неможливо управляти виробництвом. Засоби господарства групуються як за видами й розміщенням, так і за джерелами утворення та за призначенням.

Групування засобів за видами й розміщенням залежить від особливостей господарської діяльності підприємства. Для промислового підприємства характерна наявність засобів, необхідних передовсім для здійснення процесу виробництва. Залежно від їхньої ролі вони виступають як засоби праці і предмети праці. Мають бути також засоби, що використовуються в процесі обігу, — у постачанні та реалізації. Засоби та предмети праці по-різному передають свою вартість на вироблений продукт. Якщо предмети праці цілком споживаються виробництвом, то засоби праці використовуються багаторазово. У зв'язку з цим засоби праці і предмети праці поділяють на основні та оборотні.

Залежно від обсягу і характеру діяльності кожне підприємство повинно мати відповідні джерела існування.

Засоби господарства за джерелами їх утворення і призначенням поділяються на дві групи: джерела власних коштів; джерела позичкових коштів. Склад власних коштів та величина статутного фонду (капіталу) визначаються під час створення підприємства і фіксуються в його статуті.

Серед позичкових коштів значне місце належить короткостроковим кредитам банків та розрахункам з кредиторами, особливо з постачальниками," розрахунки за авансами одержаними, заборгованість перед бюджетом та з оплати праці.

Наявність засобів господарства під впливом господарських операцій постійно змінюється. Відбуваються процеси заготівлі, придбання предметів праці, виробництва; виготовлення та реалізації (збуту ) продукції підприємства.

Отже, кожне підприємство (незалежно від форм власності) має своє майно, яке було створене за рахунок відповідних джерел. Це майно спрямовується на здійснення процесу відтворення, тобто виробництва, розподілу, обміну та споживання. Виробничі підприємства використовують майно як матеріальну основу, забезпечують його зберігання та раціональне використання. Під час виробництва, розподілу, обміну і невиробничого споживання суспільного продукту між підприємствами виникають розрахункові та кредитні відносини, які також потребують обліку й контролю.

Без огляду на напрям діяльності будь-якого підприємства, кожне з них має забезпечувати облік засобів господарства і господарських процесів. А це означає, що підприємства повинні забезпечити облік наявності, надходження, вибуття й використання основних засобів та оборотних коштів; наявності та руху джерел утворення майна; процесів, пов'язаних із надходженням і використанням засобів виробництва, виготовленням і реалізацією готової продукції, процесів невиробничого споживання.

У вітчизняній економічній літературі при визначенні предмета наявні різноманітні підходи, проте найбільш поширені три концепції: кругообігу, процесу розширеного відновлення та фактів господарської діяльності. Конкретизація двох перших на рівні підприємства зводиться, як правило, до того, що найчастіше в традиційній вітчизняній теорії бухгалтерського обліку його предметом вважається стан господарських засобів (майна) підприємства та використання (зміни, факти, процеси) господарських засобів при здійсненні господарської діяльності [10, с.40; 36, с.16]. Третя концепція пов’язує факти зі змінами у складі господарських засобів та величиною джерел їх формування [12, с.23].

Відтак предметом бухгалтерського обліку є засоби господарства і господарські процеси.

Бухгалтерський облік здійснюється за суб’єктами обліку, тобто відповідно до кожної самостійно функціонуючої господарюючої одиниці – підприємства, організації, установи, що є суб’єктом бухгалтерського обліку. Визначення суб’єктів обліку дає можливість встановити межі, в яких бухгалтерський облік відображає свої об’єкти.

Виділення об’єктів і суб’єктів бухгалтерського обліку є однією з істотних проблем його ведення. Вона вирішувалася по-різному, проте завжди - виходячи з принципу підпорядкування об’єктів бухгалтерського обліку його предметові.

Виходячи із зазначеного змісту предмета бухгалтерського обліку як науки, його трансформацію в об’єкти бухгалтерського обліку можна визначити так: відображення стану господарських засобів потребує сприйняття останніх як об’єкта обліку, а усвідомлення їх використання як процесу діяльності підприємства спричиняє виділення господарської діяльності підприємства як об’єкта обліку. Відповідно, господарські засоби класифікуються за їх видами та джерелами формування, а в господарській діяльності підприємства виділяються процеси постачання, виробництва та реалізації (збуту) продукції підприємства

Таке сприйняття предмета й об’єктів бухгалтерського обліку відповідає традиційному розумінню його змісту.

Хоча, очевидно, що:

- предмет бухгалтерського обліку як науки визначається його змістом;

- межі предмету задаються законодавчими документами відповідно до мети, поставленої перед бухгалтерським обліком.

Виходячи із наведеного в Законі України „Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні” від 16 липня 1999 р. № 996 – ХІV [6] визначення бухгалтерського обліку, можна зробити висновки:

- предметом бухгалтерського обліку є діяльність підприємства;

- зміст бухгалтерського обліку сприймається як процес формування інформації для прийняття рішень.

Такі твердження ґрунтуються на наступному.

1) в Законі задекларовані обмеження обліку щодо відображення діяльності підприємства та вказана підпорядкованість процесу обліку прийняттю рішення.

2) бухгалтерський облік характеризується як інформаційний процес, а це дає можливість застосовувати до обліку стандартні підходи як до інформаційних систем, підвищити рівень кібернетизації обліку.

 

 

 

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 
25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 
50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61  Наверх ↑

Кращі книги