Тема 13. Класифікація товарів.

Продукт праці складається з виробу: - набору споживчих властивостей і певного рівня якості; упакування; товарної марки; сервісу.

За сферою застосування розрізняють: товари споживчого (широкого вжитку) та промислового призначення. За довговічністю та матеріальністю - це товари довгострокового (багаторазового призначення); товари короткострокового користування (один або декілька циклів використання); послуги.

Споживчі товари - це продукція або послуги, які призначені для кінцевого споживача.

Споживчі послуги передбачають:

· оренду товарів;

· послуги, пов'язані з переробкою або ремонтом товарів, що належать споживачеві;

· особисті послуги нетоварного характеру.

Товари споживчого призначення поділяються на:

1. ТОВАРИ ПОВСЯКДЕННОГО ПОПИТУ - купівля таких товарів відбувається без роздуму, їх майже ніколи не порівнюють з аналогами (зубна паста, газета, кава). Важливу роль тут відіграє звичка, перебороти яку можна тільки за рахунок певного стимулювання (як правило, за рахунок фірми). В свою чергу, товари повсякденного попиту поділяють на:

· товари постійного попиту (ті, що купуються регулярно);

· товари імпульсивної покупки (ті, що купуються незаплановано і без попереднього пошуку - гумка, цигарки в газетному кіоску);

· товари для нагальних потреб (покупка за виникненням надзвичайних потреб - парасолька, обігрівач).

2. ТОВАРИ ПОПЕРЕДНЬОГО ВИБОРУ. Насамперед такі товари порівнюють між собою за окремими критеріями - якість, ціна, зовнішній вигляд (дизайн). Розрізняють схожі (телевізори) і несхожі (одяг, квартири, меблі) товари.

3. ТОВАРИ ОСОБЛИВОГО ПОПИТУ. Це товари з унікальними ознаками або марочні (фірмово)- престижні товари, за володіння якими покупець сплачує додатково ("Мерседес", "Левіс 501", "Соні").

4. ТОВАРИ ПАСИВНОГО ПОПИТУ. При покупці таких товарів, як правило, не замислюються над їх ціною.

Наочно подану класифікацію продемонстровано на рисунку.

Товари і послуги виробничого призначення купляють для використання у виробництві інших товарів і послуг, господарської діяльності або для перепродажу іншим споживачам.

Товари виробничого призначення класифікуються за:

· рівнем прийняття рішень про купівлю,

· величиною вартості,

· швидкістю споживання,

· роллю у виробництві тощо.

До основних груп товарів виробничого призначення належать: капітальне устаткування; додаткове устаткування; сировина; компоненти; готові деталі; виробничі запаси.

Послуги виробничого призначення складаються з:

· послуг з експлуатації та ремонту товарів;

· ділових послуг.

 Матеріали і деталі Капітальне майно Допоміжні матеріали

· Сировина

· Полуфабрикати і послуги

· Стаціонарні споруди

· Допоміжне обладнання

· Допоміжні матеріали

· Ділові послуги

Товари промислового призначення можна розбити на три основні групи:

а) СПОРУДИ. БУДІВЛІ ТА ОБЛАДНАННЯ:

· капітальне будівництво - це товар вже існуючий;

· стаціонарні споруди являють собою будівлі (цеха та адміністративні споруди) і стаціонарне обладнання (генератори, підйомники, комп'ютери, станки та інше). Стаціонарні споруди відносять до категорії основних закупівель, що здійснюються безпосередньо у виробника. Штат торгових робітників такого виробника складено з спеціалістів вищої кваліфікації (інженери по збур). Виробник повинен вміти виготовляти товари за специфікацією замовника і надавати післяпродажні послуги (реклама тут грає меншу роль порівняно з технікою саме продажу). Стаціонарне обладнання - аналог товарів довгострокового користування та попереднього вибору;

· допоміжне обладнання включає в себе рухоме заводське майно (ручний інструмент, автонавантажувачі) і офісне обладнання (комп'ютери, письмові столи). Воно не є частиною готової продукції, а лише сприяє її виробництву. Термін його використання коротший, аніж у стаціонарних споруд, але довший, ніж у робочих машин. Продаж допоміжного обладнання здійснюється безпосередньо споживачу (здебільш через посередників). Важливу роль тут відіграють - якість, властивості, ціна, сервіс (певна увага приділяється й рекламі). На сьогодні має місце продаж так званого змінного офісного обладнання, яке передбачає в собі все до дрібниць (папір, кнопки, годинник і т.інш.).маркетингових заходів. Її не рекламують так, як того потребують товари загального користування, але періодично застосовують метод рекламних компаній, які сприяють залученню нових споживачів.

б) СИРОВИНА ТА МАТЕРІАЛИ:

· сировина - природні продукти реалізуються на підставі контрактів з постачальниками, яких обирають за факторами надійності;

· напівфабрикати та деталі - схожі між собою і реалізуються згідно замовленням по контрактах на рік і більше. Насамперед звертається увага на надійність постачальника і на ціну (фірмовість виробу та реклама мають менше значення).

в) ДОПОМІЖНІ МАТЕРІАЛИ ТА ПОСЛУГИ:

· ділові послуги поділяються на послуги по технічному обслуговуванню та ремонту (миття вікон, ремонт оргтехніки) та послуги консультативного характеру (правові, аудит, аналіз технічного стану, реклама, дослідження ринку). Послуги по технічному обслуговуванню відбуваються на договірній основі, часто-густо спеціалізованими фірмами (оригінальне обладнання головним чином обслуговують фірми-виробники). Ділові послуги консультативного характеру фірми потребують при виникненні певних нових задач. При вирішенні питання про виконавця такої послуги важливу роль відіграє його імідж (репутація, кваліфікація).

· допоміжні матеріали підрозділяють на два види: робочі матеріали (пально-мастильні, кам'яне вугілля, папір та олівці); матеріали для технічного обслуговування та ремонту (фарби, цвяхи).;

Допоміжні матеріали для ринку товарів промислового призначення аналогічні товарам повсякденного попиту (для споживчого ринку їх купують з мінімальними витратами зусиль - методом повторних закупівель. Торгівля відбувається, як правило, через посередників, що обумовлено такими факторами: покупців занадто багато, вони розосереджені на великій території, низька вартість одиниці товару, стандартизація такого товару на ринку, торгова марка не відіграє значної ролі. Тут на перше місце виступає ціна товару та сервіс в обслуговуванні.