Абсентеїзм, його причини, економічні наслідки і методи ре­гулювання.

АБСЕНТЕЇЗМ (від лат. absentia — відсутність) — кіль­кість самовільних невиходів пра­цівників на роботу без поважних причин. З метою боротьби з А. уводять гнучкий графік роботи, збільшують тривалість щорічних відпусток, установлюють додат­кові персональні вихідні дні, роз­робляють спеціальні програми, що заохочують присутність на роботі.

ПОКАЗНИК (коефіцієнт) АБ­СЕНТЕЇЗМУ (А) — відношення робочого часу, пропущеного пра­цівниками протягом періоду (року) , до загального балансу ро­бочого часу організації за період. У даному показнику враховую­ться всі пропуски робочого часу — через хворобу, але без відвіду­вання лікаря, відгули за свій ра­хунок, прогули, крім відпусток і змушених відгулів з ініціативи адміністрації. Стандартні фор­мули для розрахунку П.а. (А) нас­тупні:

А=Dп/N D чи А=Рп/Р

де: Dп — число робочих днів, загублених за визначений період через відсутність на роботі;

D — число робочих днів;

N — середнє число працівни­ків;

Рп — загальне число пропуще­них годин;

Р — загальне число робочих годин за графіком.

П.а. показує, який відсоток продуктивного часу губиться протягом періоду через відсут­ність працівників на робочому мі­сці. Для зниження абсентеїзму необхідний детальний аналіз при­чин неявки працівників і підраху­нок окремих П.а. по основних причинах — хворобам, прогулам і т.д.