Інвестування в людину та його ефективність.

Інвестиції у розвиток особисто­сті, персоналу організації, дер­жави розділяються на такі групи: прямі матеріальні витрати (оплата навчання населенням, ви­трати підприємств на розвиток персоналу, витрати держави на освіту і професійне навчання тощо) ; втрачені заробітки грома­дян під час навчання у закладах освіти, витрати роботодавця на збереження заробітної плати пра­цівникам протягом навчання, не­доодержаний валовий внутрішній продукт чи національний дохід внаслідок відволікання частини працездатного населення на нав­чання; моральні втрати праців­ників у результаті втрати вільного часу, перенапруги та стресові си­туації під час складання іспитів, проведення атестації персоналу, зміни місця проживання заради підвищення кваліфікації чи про­фесійної перепідготовки і оточу­ючого середовища.

Віддача від інвестицій в лю­дину виражається у вигляді пря­мих матеріальних зисків, непря­мих матеріальних зисків і мора­льних зисків. До прямих матеріа­льних зисків відносять: вищий рі­вень заробітків, більша можли­вість брати участь у прибутках підприємства, кращі умови праці, різноманітні привілеї та пільги.

До непрямих матеріальних зис­ків відносять більшу можливість отримати подальші інвестиції у власний людський капітал з боку роботодавця. Моральні зиски включають задоволення від обра­ної професії, доступ до цікавих видів діяльності, висока конкуре­нтоспроможність на ринку праці, відчуття стабільності та впевне­ності в майбутньому тощо. Інвес­тиції в людський капітал є доці­льними, якщо поточна вартість майбутніх вигід (грошових і мо­ральних) більша або хоча б рівна витратам.