Тема 04. АБСОЛЮТНІ ТА ВІДНОСНІ ВЕЛИЧИНИ
Питання теми
1. Суть, значення і поняття статистичного показника як категорії статистики. Система статистичних показників.
2. Абсолютні величини та одиниці їх виміру.
3. Види відносних величин.
Основні терміни теми: статистичний показник, статистичні дані, система статистичних показників, статистичні величини: абсолютні та відносні величини, відносна величина динаміки, відносна величина планового завдання, виконання плану, відносні величини структури, відносні величини координації, відносні величини порівняння, відносні величини інтенсивності.
Як нам відомо з попередніх лекцій свій предмет статистика вивчає за допомогою відповідних категорій, тобто понять, що відображають найбільш загальні і суттєві властивості, ознаки, зв’язки і відношення предметів, явищ об’єктивного середовища.
Ми з вами вже знаємо, що в статистиці використовуються такі основні поняття як: статистична сукупність, одиниця сукупності, ознака , статистичний показник, статистичні дані.
Виходячи з цього завданням статистики є:
а) визначення змісту статистичного показника (наприклад, валового внутрішнього продукту, валового національного доходу, продуктивності праці тощо)
б) розробка методології підрахунку і розрахунку статистичного показника.
Система статистичних показників – це сукупність статистичних показників, які відображають взаємозв’язки об’єктивно існуючих явищ. Система статистичних показників охоплює всі сторони життя суспільства на різних рівнях: держави, регіону – макрорівень; підприємств, фірм, домогосподарств і т. п. – мікро рівень.
Система статистичних показників має слідуючи особливості:
- носить історичний характер (тобто змінюється в залежності від часу, історичної епохи, стану економічного розвитку і т.ін.);
- методологія підрахунку, обліку статистичних показників постійно змінюється;
- статистичні показники мають управлінське та пізнавальне значення.
Абсолютна статистична величина відображає рівень або розмір розвитку суспільно – економічного явища в конкретних умовах місця і часу... Так, основна маса господарських абсолютних показників фіксується в первинних документах виробничої одиниці – підприємства, торгової точки, шляховій, будівельній, транспортній організації тощо.
В статистиці всі абсолютні величини мають конкретні одиниці виміру (гривні, штуки, кіловат-години, людино-дні і т.п.).
Статистичні величини можуть бути індивідуальні або сумарні (узагальнюючі), моментні (на відповідну дату) та інтервальні (за період).
Розрізняють натуральні, умовно-натуральні, вартісні та трудові одиниці виміру . Наприклад, застосовують такі показники як умовні гектари, умовні голови, умовні вагони і т.ін. Умовні показники отримують у випадках коли декілька різновидів натуральних показників зводять воєдино. При цьому вживають спеціальні коефіцієнти сумісництва. Роль загальної міри, еталону для розрахунків і порівнянь найчастіше виконує один різновид. Перерахунок в умовні одиниці роблять наступним чином:
Y = C + KX,
де Y – обсяг умовних одиниць; С – обсяг різновиду, прийнятого за еталон; Х – кількість елементів сукупності, які відрізняють від еталонних; К – коефіцієнт перерахунку не еталонних властивостей в еталоні.
Приклад: Підприємство виробило мила господарського 60 %-го 10 т, 40 %-го – 25 т. Перераховуємо все мило на 40 %. Коефіцієнт перерахунку визначається як відношення 60 : 40 = 1,5. Обсяг виробленого мила в умовно-натуральних одиницях дорівнює
25 + 10 • 1,5 = 40 т.
Відносні величини створюють систему взаємопов’язаних статистичних показників. Вирізняють наступні типи відносних величин:
1) Відносна величина динаміки характеризує зміну рівня розвитку будь-якого процесу в часі і обраховується як відношення послідуючого показника до попереднього, через встановлення індексу даного відношення.
Наприклад, обсяг промислової продукції області за 9 місяців поточного року склав 15150 тис. грн., а в минулому році за цей же період обсяг промислової продукції дорівнював 13114 тис. грн. (в порівняльних цінах). Відносна величина динаміки в даному прикладі, або індекс періоду (9 місяців п.р. до 9 місяців попереднього року) дорівнюватиме: і темп росту в % становитиме 115%.
2) Відносна величина планового завдання розраховується як відношення рівня запланованого на даний період до рівня, що фактично склався в попередній аналогічний період.
Наприклад, заплановано за 2000 рік виготовити 2199 пилососів, а в 1999 році їх було вироблено – 1898. Тоді відносна величина планового завдання дорівнюватиме: (плановий коефіцієнт росту).
3)Відносна величина виконання планового завдання розраховується як відношення рівня, що фактично склався до запланованого.
4) Відносні величини структури характеризують частки, питому вагу складових елементів в загальному обсязі, і визначаються діленням частини сукупності на загальний підсумок.
5) Відносні величини координації характеризують відношення часток даної сукупності до однієї з них, що прийнята за базу порівняння і показує у скільки разів одна частка сукупності більше іншої, або скільки одиниць однієї частки припадає на 1, 10, 100 одиниць іншої.
6) Відносні величини порівняння характеризують порівняльні розміри одних абсолютних величин даного об’єкта до аналогічних величин іншого аналогічного об’єкта, або регіону.
7) Відносні величини інтенсивності характеризують рівень розповсюдження або розвиток даного явища в тому чи іншому середовищі. Наприклад, при вивченні демографічних процесів розраховують показник народжуваності, смертності, природного приросту, шлюбів і розлучення і т. ін. як відношення (народжених або померлих) до 1000 чоловік, або до 10000 чоловік чи 100 000.
Наприклад: по Хмельницькій області кількість померлих на 10 000 населення склала, чол.:
1995 1997 1998 1999
119,8 114,5 112,5 110,5
Шлюби і розлучення по Хмельницькій області
Показники 1995 р. 1997 р. 1998 р. 1999 р.
Кількість зареєстрованих шлюбів 12801 10422 9591 10526
на 1000 чол. населення 8,5 7,0 6,5 7,2
Кількість зареєстрованих розлучень 4812 4621 4550 4430
на 1000 чол. населення 3,2 3,1 3,1 3,0
Абсолютні та відносні величини широко використовуються в аналізі суспільно-економічних явищ і процесів.
Питання для самоперевірки
1. Сутність статистичного показника
2. Абсолютні статистичні величини
3. Відмінність між натуральними та умовно-натуральними вимірниками абсолютних величин
4. Відносні статистичні величини
5. Одиниці виміру відносних величин
6. Розрахунок окремих видів відносних величин
7. Використання абсолютних і відносних величин