Тема 03. ЗВЕДЕННЯ І ГРУПУВАННЯ СТАТИСТИЧНИХ ДАНИХ.
Питання теми
• Поняття та основні елементи статистичного зведення.
• Ряди розподілу, їх види.
• Види і основні питання методології побудови статистичних групувань.
• Статистичні таблиці та їх види.
Основні терміни теми: статистичне зведення, просте зведення, складне зведення, типологічні групування, структурні групування, аналітичні групування, дискретні ряди, інтервальні ряди, вторинне групування, просте групування, складне групування, комбінаційне групування, підмет статистичної таблиці, присудок статистичної таблиці
Статистичним зведенням називають підготовлений в органах статистики табличний матеріал, який упорядкований, систематизований і науково оброблений на основі первинних статистичних звітів, які поступили в органи статистики, матеріалів спостереження, перепису, анкет обстеження тощо.
Зведення буває просте і складне.
Просте зведення – це лише простий підрахунок підсумків первинного статистичного матеріалу. Наприклад, загальна чисельність студентів в Україні.
Складне зведення передбачає групування даних, підрахунок групових і загальних підсумків, а також викладення результатів зведення у вигляді статистичних таблиць чи графіків.
За організацією робіт буває централізоване і децентралізоване зведення. Централізоване зведення готуєтьься в Держкомстаті України. Децентралізоване зведення готується на місцях.
Групування в статистиці проводиться за істотними ознаками, які формуються на основі глибокого аналізу суті і природи явища, визначення типових рис і відмінностей, а також інтервалів групування, яке об’єднує подібні одиниці сукупності.
Групування даних, отриманих шляхом спеціально організованого статистичного спостереження, проводиться для того, щоб із загального числа показників виділити основні, утворити з них однорідні групи за найбільш істотними ознаками, або за типовими ознаками.
Згруповані дані дозволяють виявити об’єктивний стан речей, встановити властивості досліджуваних явищ, одержати інформацію про розміри окремих груп, їх співвідношення в загальній сукупності та про зв’язки між досліджуваними показниками.
В статистиці виділяють три види групувань: типологічні, структурні, аналітичні.
Типологічні - це групування, за допомогою яких виділяють соціально–економічні типи явищ. (Наприклад, розподіл підприємств за формами власності, розподіл населення за соціальними групами тощо).
Структурні – характеризують розподіл якісно однорідної сукупності на групи за певною ознакою. (Наприклад, групування підприємств за галузями виробництва, величиною основних фондів, рівнем механізації, кількістю працюючих тощо).
Аналітичні – це такі, що характеризують взаємозв’язок між показниками. (Наприклад, групування взаємозалежних даних про економічну ефективність роботи ряду підприємств – собівартість продукції, прибуток на одиницю затрат, рентабельність тощо).
Все розмаїття ознак можна класифікувати таким чином:
1) за формою вираження групувальні ознаки поділяють на атрибутивні, які характеризують властивість, якість явищ і не мають кількісного виразу (стать, професія, освіта і т.ін.) та кількісні (варіаційні), які приймають різні цифрові характеристики досліджуваної сукупності;
2) за характером коливання групувальні ознаки можуть бути альтернативними (наприклад, якісна продукція і брак) і варіаційними, які мають велике число кількісних значень (наприклад, розмір підприємств за вартістю основних виробничих фондів (ОВФ), за чисельністю працюючих тощо);
3) за роллю, яку відіграють ознаки у взаємозв’язку досліджуваних явищ, їх поділяють на факторні, що впливають на інші ознаки, і результативні, які виникають від зміни розміру і динаміки інших ознак.
Внаслідок зведення і групування матеріалів статистичного спостереження одержують ряди розподілу, які складаються з двох елементів: варіантів і частот.
Варіантами називають окремі значення групувальної ознаки. Частотами називають числа, які показують, скільки разів повторюються окремі значення варіантів. Замість визначення частоти може використовуватись частка, тобто коефіцієнт чи відсоток повторення значень.
Ряди розподілу бувають:
а) атрибутивні;
б) варіаційні.
Прикладом атрибутивного ряду може бути розподіл населення за статтю.
Прикладом варіаційного ряду може бути групування сімей України за кількісним складом, групування господарств за рівнем рентабельності, за рівнем урожайності сільськогосподарських культур, за рівнем енергоозброєності тощо.
Варіаційні ряди в залежності від групувальної ознаки поділяють на дискретні та інтервальні.
Дискретні ряди – це такі ряди де кількість значень обмежена, тобто ряди з конкретною відомою ознакою. Наприклад, розмір сім’ї в межах тієї чи іншої країни знаходиться в розумних рамках, тобто від 2 до 5 чоловік.
Інтервальні ряди – це такі ряди де кількість визначених інтервалів може мате будь-яке значення і для кожного інтервалу даної статистичної сукупності відповідатиме цілком конкретне значення. Наприклад, розподіл підприємств за розміром вартості основних фондів до 500 чи понад 500 млн.грн., або кількість підприємств тощо).
В статистиці існує таке поняття, як щільність розподілу – це кількість елементів сукупності, що припадає на одиницю інтервалу групувальної ознаки. Наприклад, за рівнем рентабельності (30 – 40 відсотків) в даній сукупності випало 50 господарств. В даному випадку щільність розподілу дорівнюватиме (40 – 30 = 10) і (50 : 10 = 5), - це і означатиме щільність розподілу, тобто щільність розподілу дорівнюватиме 5.
Як ми вже визначились, групування проводиться за атрибутивними або кількісними ознаками. При групуванні за кількісними ознаками, інтервали груп можуть бути рівними і нерівними, можуть прогресивно зменшуватись або збільшуватись.
Якщо значення групувальної ознаки змінюється рівномірно, то виділяються рівні інтервали груп. Їх визначають за формулою:
де xmax, xmin – найбільше і найменше значення ознаки;
m – кількість груп.
Наприклад, урожайність зернових культур в даному регіоні коливається в межах від 20 до 50 ц/га. Визначення інтервалу у випадку коли ми бажаємо мати 5 груп проводиться наступним чином:
ц/га
тобто:
1) 20 - 26 20 + 6 = 26
2) 26,1 - 32 26 + 6 = 32
3) 32,1 - 38 32 + 6 = 38
4) 38,1 - 44 38 + 6 = 44
5) 44,1 - 50 44 + 6 = 50
h=6 – величина інтервалу
m=5 – кількість груп
Вторинне групування
При статистичному дослідженні інколи виникає потреба у проведенні вторинного групування, тобто у перегрупуванні статистичних матеріалів, раніше зведених в групи. Вторинне групування застосовують тоді, коли раніше проведене групування не задовольняє дослідника. Воно проводиться шляхом зменшення або збільшення кількості раніше утворених груп для одержання порівняльних даних у часі і просторі.
Таблиця 3.1
1 галузь 2 галузь
Групи підприємств за вартістю основних фондів, тис. грн. Групи підприємств за вартістю основних фондів, тис. грн..
до 500 до 100
501 5000 101 200
5000 і більше 201 500
501 5000
5001 10000
Перегрупування в даному випадку зводиться до утворення в другій галузі інтервалів першої галузі.
Групування можуть проводити за однією або кількома ознаками. Групування за однією ознакою є простим, за кількома – складним. Складне групування може бути також комбінаційним, якщо в його основі послідовно скомбіновано дві і більше ознак.
Статистичні таблиці являють собою масив статистичних даних, які зведені в одну форму, в якій вони розміщені у відповідних групах з дотриманням систематичного підходу і визначеним групуванням.
Підметом називають ту статистичну сукупність, яка характеризується цифровими показниками. Присудком є цифрові показники.
Залежно від структури підмета статистичні таблиці поділяють на прості, групові та комбінаційні
Статистична таблиця має горизонтальні рядки і вертикальні графи.
Макет статистичної таблиці
Таблиця № .Загальний заголовок
Присудок
Підмет Заголовки граф Примітка
А 1 2 3 4 5 6
1……
2……
3…...
4……
Підсумок
Питання для самоперевірки
1. Сутність статистичного зведення
2. Статистичне групування
3. Види групувань
4. Визначення інтервалів груп
5. Рівні та нерівні, відкриті та закриті інтервали
6. Вторинне групування
7. Статистична таблиця
8. Види статистичних таблиць