З Зовнішні ефекти (Екстерналії) - витрати або вигоди від ринкових угод, що не виражаються у цінах. Зовнішні ефекти поділяються на негативні і позитивні.

Негативні зовнішні ефекти виникають тоді, коли виробництво або споживання товару породжує некомпенсовані витрати у третьої сторони.

Граничні зовнішні витрати (МЕС) можна розглядати як різницю між граничними суспільними витратами (MSC) і граничними приватними витратами (МРС):

МЕС= MSC=MPC

Граничні зовнішні витрати - додаткові витрати, що пов'язані з випуском кожної додаткової одиниці блага, які не відшкодовує виробник, а перекладає на третіх осіб.

Крива пропозиції товарів і послуг з негативними зовнішніми ефектами враховує тільки граничні приватні витрати, які менші за граничні суспільні витрати .

Позитивний зовнішній ефект виникає у випадку, коли діяльність одних економічних агентів приносить вигоду деяким іншим, які не беруть участь у ринковій угоді.

MSB=MPB+MEB, де MSB - гранична суспільна вигода,

МРВ - гранична приватна вигода,

МЕВ - гранична зовнішня вигода.

Гранична зовнішня вигода - це додаткова вигода, яку отримують треті особи, що не беруть участь у ринковій угоді. При наявності позитивного зовнішнього ефекту гранична приватна вигода менша за граничну суспільну вигоду ..

Зовнішній ефект трансформується у внутрішній, коли ціни скориговані так, що вони відображають суспільні витрати чи вигоди. І дану трансформацію називають інтерналізацією.

Засоби інтерналізації зовнішнього ефекту державою:

1. Коригуючий податок: цей податок дорівнює або наближений до граничних зовнішніх витрат, він зменшує виробництво товарів і послуг з негативними ефектами.

2. Коригуюча субсидія - це субсидія виробникам чи споживачам, яка дорівнює граничним зовнішнім витратам і дозволяє збільшити виробництво товарів і послуг з позитивним ефектом.

Проблеми:

1. Складність розрахунку граничних витрат і вигод.

2. Суб'єктивність підходів до оцінки суспільних витрат і вигод.

Негативні зовнішні ефекти - наслідок незгоди з питань прав власності, щодо використання ресурсів.

Теорема Коуза. Коли права власності визначені, а трансакційні витрати дорівнюють нулю, проблема зовнішніх ефектів може бути знята за допомогою особистих угод.

Обмеження використання теореми Коуза - невелика кількість зацікавлених осіб при укладанні угоди. Теорема Коуза підкреслює, що ретельне визначення прав власності може бути фактором зменшення зовнішніх ефектів.