Тема 14: Загальна рівновага, ефективність обміну, розподілу і виробництва. Зовнішні ефекти.

1. Аналіз часткової і загальної рівноваги. Ефективність виробництва і діаграма Еджворта.

2. Обмін і ефективність розподілу.

3. Позитивні і негативні зовнішні ефекти, їх коригування. Теорема Коуза і її практичне застосування.

4. Приватні і суспільні блага, їх попит і пропозиція.

1.

Попередньо ми розглядали рівноважні ціни, рівноважний випуск на певних специфічних ринках, які є складовими загальної ринкової системи. Але економіка - це тісний клубок найрізноманітніших зв'язків між господарюючими суб'єктами: економічний імпульс від одного з них через систему ринку обов'язково передається іншим. Тому необхідний аналіз загальної рівноваги, тобто всеохоплюючий розгляд взаємозв'язків між усіма ринками і цінами, які утворюють ринкову систему в цілому.

Аналіз загальної рівноваги може бути використаний для розгляду довготермінових ефектів зворотнього зв'язку при зміні цін на ринках. Ефект зворотнього зв'язку - це подальша зміна цін і обсягів товарів і послуг на певному ринку у відповідь на зміни цін, що сталися на пов'язаних з ним ринках. Розглянемо це на прикладі ситуації, яка склалася в Україні в 90-х роках.

 

Через розрив традиційних економічних зв'язків після отримання незалежності постачання нафти на ринки України зменшились. Крива пропозиції перемістилася вліво, що призвело, до збільшення цін (Мал. а). Це негативно позначилось на ринках тих товарів, при виробництві яких використовується нафта, зокрема бензин. Крива пропозиції бензину, теж перемістилася вліво, і ціни на нього збільшились (Мал. б). Бензин, у свою чергу, є комплементарним благом для автомобілів. Збільшення цін на бензин спричинило зменшення попиту на автомобілі (Мал. г), крім того бензин і відповідно нафту. Первісне подорожчання нафти призвело до ефекту заміщення її на вугілля і збільшення попиту на нього (Мал. в). Внаслідок усіх цих ітерацій попит на нафту зменшиться, що призведе до зменшення цін на неї. Економічний маховик почне знову розкручуватися, але уже у зворотньому напрямку: збільшення пропозиції бензину, зменшення цін на нього, збільшення попиту на автомобілі, бензин, нафту, збільшення цін на нафту. Однак кожний наступний імпульс матиме меншу силу, ніж попередній, тому після кількох ітерацій потенціал первинного імпульсу вичерпається, і в економіці встановиться загальна рівновага.

Загальна рівновага відбуватиметься тоді, коли ціни прореагували на вихідну зміну попиту чи пропозиції таким чином, що обсяги попиту дорівнюють обсягам пропозиції на всіх ринках. За цих умов на жодному ринку немає тенденції до подальших змін попиту чи пропозиції.

Однак для розуміння основних принципів досягнення загальної рівноваги достатньо двовимірного аналізу. Припустимо, що в економічній системі використовується два фактори виробництва (праця і капітал). Протягом одного дня потрібно для виробничих цілей використовувати 40 тис. люд/год праці і 20 тис. маш/год капіталу. Сукупний обсяг послуг факторів виробництва доступний за певний проміжок часу, називається ресурсним обмеженням економіки. Після того, як увесь цей обсяг ресурсів включиться у виробничий процес, пропозиція буде абсолютно нееластичною.

Якщо виробництво обмежилося лише двома продуктами, то можна стверджувати, що чим більше виробляється одного з них, тим менше можливості суспільства з виробництва іншого. Тут ми маємо справу з ресурсними обмеженнями, які для двопродуктової моделі матимуть вигляд:

L=Lx+Ly К=КХ+КУ

Зручним інструментом для аналізу виробництва і розподілу ресурсів в економіці є діаграма Еджворта .

Тільки ті комбінації ресурсів, які відповідають точкам дотику двох сімейств ізоквант, є ефективними варіантами їх розподілу.

У точках дотику кути нахилу ізоквант збігаються. Отже, можна стверджувати, що ефективність буде досягатися при рівності граничних норм технологічного заміщення ресурсів при виробництві обох товарів:

MRTSLKx= MRTSLKy

Через усі точки дотику ізоквант можна провести криву, яка називається кривою ефективності використання ресурсів в економічній системі. Вона показує усі комбінації ресурсів, в яких вони використовуються ефективно.

 

Від кривої ефективності виробництва легко перейти до кривої виробничих можливостей. Кожна точка кривої ефективності показує не тільки співвідношення ресурсів, а й максимально можливий обсяг виробництва одного товару при заданих обсягах іншого, що становить головну суть кривої виробничих можливостей.

 

Користуючись кривою виробничих можливостей, можна визначити граничну норму трансформацію одного продукту в інший, що показує якою кількістю товару У потрібно знехтувати, щоб отримати додаткову одиницю товару X:

MRTxy= - Qy/ Qx

Гранична норма трансформації дорівнює нахилу кривої виробничих можливостей, помноженому на мінус одиницю, її також можна виразити через граничні витрати на виробництво відповідних товарів: MRTxy=MCx/MCy

Розподіл ресурсів ефективний тоді, коли заданий обсяг продукції, який випускається за певний період часу, розглядається між споживачами таким чином, що стає неможливим поліпшити становище однієї особи без завдання шкоди іншій. Можна побудувати діаграму Еджворта для розподілу продуктів. Нехай одна з точок на криві виробничих можливостей відповідає таким обсягам виробництва продуктів: Qx=400; Qy=300. Ці продукти розподіляються між споживачами А і Б у пропорції,що відповідає точці С.

 

Для визначення ступеня задоволення потреб споживачами А і Б проведемо через точку С відповідні криві байдужості UA1 і Uб1. Аналізуючи ситуацію, що склалася, можна дійти висновку, про неефективність  розподілу в точці С. Рухаючись  по криві байдужості uai  можна  поліпшити  становище споживача Б не погіршуючи становище споживача А.

Розподіл заданого обсягу продукції між двома споживачами буде ефективний, коли він відповідатиме точкам дотику кривих байдужості цих споживачів.

 

Оскільки у точках дотику нахили кривих однакові, то однакові також норми заміщення продуктів:

MRSAxy=MRSБхy

Лінія АБ, що з'єднує всі можливі точки дотику кривих байдужості, які належать двом картам цих кривих, властивим для кожного окремого споживача, називається договірною лінією. Вона показує усі можливі ефективні варіанти розподілу двох благ між двома споживачами.

Коли і ресурси, і продукція розподіляються таким чином, що неможливо поліпшити становище однієї особи без шкоди для іншої, досягається, оптимальний, за Паретто, розподіл ресурсів. Для досягнення такої ефективності немає бути можливості отримання додаткового виграшу шляхом перерозподілу ресурсів або обміну продуктами між споживачами. Тому умову, необхідну для досягнення оптимального за Паретто розподілу ресурсів, можна подати у вигляді рівності:

MRSAxy=MRSБxy=MRSXY

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 
25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 
50 51 52 53 54 55 56 57  Наверх ↑