4.Монополія на ринку праці виникає тоді, коли з боку пропозиції праці від імені всіх бажаючих найнятися на роботу виступають профспілки.

В цьому випадку, як на всякому монополізованому ринку ціна залежатиме не тільки від виду функцій попиту і пропозиції, а й від цілей профспілки.

З точки зору профспілки крива ринкового попиту на працю є кривою середнього доходу, оскільки кожна її точка показує, за якої ставки заробітної плати фірми згодні найняти відповідну кількість праці крива ринкової пропозиції праці уявляється профспілкам як крива граничних витрат, оскільки кожна її точка показує, яку ціну вимагають робітники за додаткову одиницю праці. Якщо профспілка прагне максимізувати свій «прибуток», тобто різницю між сумою грошей, яку згодні заплатити за працю фірми, і сумою цін пропозиції кожної одиниці праці, то до кривої середнього доходу (кривої ринкового попиту) монополіст-профспілка добудує криву граничної виручки. Точка її перетину з кривою пропозиції праці (кривою граничних витрат профспілки) визначить рівноважну комбінацію в ринковій що розглядається. Процес визначення ставки зарплати, що максимізує «прибуток» профспілки, показано на графіку.

Оскільки крива граничної  виручки і спілки має більш крутий нахил, ніж крива попиту на працю, то ставка зарплати в нашому випадку вища, а зайнятість нижча, ніж за досконалої конкуренції на ринку праці. Внаслідок цього виникає безробіття: не всі бажаючі за існуючої  ставки зарплати працювати за наймом зможуть знайти роботу. Безробіття відображає відрізок LNPLI

Монопсонія – це ситуація на ринку з багатьма  продавцями і лише одним покупцем. Монопсонія виникає  на ринку праці, коли великому числу неорганізованих робітників, що пропонують працю, протистоїть єдиний покупець у вигляді фірми або спілки підприємців. На такому ринку кривою попиту є крива доходу монопсонії від граничного продукту праці. Крива ринкової пропозиції для монопсонії  виступає у вигляді кривої середніх витрат на закупівлю праці.  Добудована до неї крива граничних витрат в точці її перетину з кривою попиту  визначать кількість праці, яка необхідна для максимізації прибутку монопсонії в короткому періоді. Це означає, що монопсоніст може придбати ресурс за меншу ціну, ніж  в умовах досконалої конкуренції.

Для монопсоніста. (MICL) і середніх (ACL) витрат. Крива пропозиції  праці збігається з кривою  ринкової пропозиції (SL = ACL). Крива се¬редніх витрат має нахил вгору, тому що монопсоніст повинен заплатити вищу ціну. як¬що хоче купити більшу кількість фактора. Для фірми, що максимізує прибуток, обсяг купівлі визначається кривою граничних витрат. Кількість праці, що максимізує прибуток монополії. – IMH, за ціною – wmh .

Спілка підприємців, що протистоїть неорганізованим робітникам, найме менше праці і встановить нижчу ставку зарплати, ніж в умовах досконалої конкуренції. Однак безробіття не буде, оскільки за існуючої ставки зарплати пропонується лише LMH праці. Зайнятість в умовах монопсонії не є ефективною, адже гранична виручка від граничного продукту праці перевищує граничні витрати на працю. Отже, з позицій суспільства збільшення зайнятості стає економічно доцільним.

З тієї ж причини, за якої у монополії, що максимізує прибуток, відсутня функція пропозиції, монопсонія, що прагне до максимуму прибутку, не має функції попиту. В точці Курно монопсонії можуть одночасно перетинатися декілька кривих граничних витрат на фактор, який купують, що відповідають різним кривим його пропозиції .

Перпендикуляр, що проведений з точки Курно, вкаже на декілька різних цін, , якими можна купити одну і ту ж кількість фактора, який максцмізує прибуток. Отже тут не існує однозначної залежності між ціною і обсягом попиту монопсонії.

Можливі також ситуації, коли різні кількості факторів вироб¬ництва, що забезпечують максимальний прибуток, монопсонія може купувати за однаковою ціною. Таким чином, однозначної залежності між ціною і обсягом попиту за монопсонії не існує.

Двостороння монополія, або монополія-монопсонія, виникає на ринку праці при укладанні трудового договору між профспілками і спілкою підприємців. Тобто це ринок, на якому монополіст торгується з монопсоністом. Графік відображає типову двосторон¬ню модель торгів.

На ринку двосторонньої монополії ціни однозначно не визначається. Замість точки рівноваги існує область можливої угоди: за¬лежно від сили кожної зі сторін рівноважна ціна встановиться в інтервалі між ціною яку замовляє профспілка (WПР), і ціною, яку пропонує монопсонія (WМН). Ціна, яку замовляє профспілка, завжди вища від ціни, яку пропонує монопсонія. Щодо обсягів праці, що замовляються і пропонуються, то їх співвідношення однозначно не визначене. Залежно від нахилів кривих попиту і пропозиції обсяг пропозиції може бути біль¬шим. меншим або дорівнювати обсягу по¬питу

У більшості випадків «переговорний процес» щодо укладання або перегляду колективних угод жорстко регулюється законом. При цьому держава може стати на бік або роботодавця, застосувавши проти профспілки відповідні санкції, або профспілки, надавши їй фінансову допомог, щоб посадити протилежні сторони за стіл переговорів.