2. Значно глибше пояснення поведінки споживача на ринку

та досягнення ним максимальної загальної корисності грунтується на аналізі кривої індиферентності та бюджетної прямої. Цей аналіз використовує більшою мірою порядкові, ніж кількісні показники, а відтак виграє у порівнянні з теорією граничної корисності.

Крива індиферентності. Граничний коефіцієнт заміщення двох товарів

 Крива індиферентності (від англ  .indiference — невизначеність, байдужість) показує усі можливі комбінації двох товарів, які да¬ють споживачеві однаковий рівень задоволення або загальної ко-рисності і ставлять його у стан невизначеності. Деякі автори використовують термін "крива байдужості". На наш погляд, більш удалим є термін "крива індиферентності", оскільки спо¬живач не є байдужим, а є індиферентним, тобто невизначеним, яку комбінацію товарів вибрати, оскільки вони для нього однаково бажані та дають йому однакову величину корисності. Нехай уявний споживач купує продукти харчування (їжу) та одяг. Він вибирає між комбінаціями А і В цих товарів.

А: 1 одиниця їжі 

6 одиниць одягу        В: 2 одиниці їжі

3 одиниці одягу

Споживач при купівлі перебуває у стані невизначеності, оскільки кожна з комбінацій за величиною корисності є однаковою. Отже, споживач може віддати перевагу комбінації А, або комбінації В, або не віддавати переваги ні А, ні В. Вибираючи ту чи іншу комбінацію товарів, споживач виходить з індивідуальних смаків і вподобань.

Розглянемо ряд інших комбінацій товарів, щодо яких споживач є невизначеним і які дають йому однакову величину задоволення, чи загальної корисності. Для цього використаємо таблицю.

Комбінації     Одиниці одягу Одиниці їжі

1        6          1

2        3          2

3        2          3

4        1,5        4

Використовуючи дані таблиці, побу¬дуємо криву індиферентності, позначивши її буквою U.

 

Крива індиферентності є спадною, оскільки відображає обернену залежність двох товарів, які приносять споживачеві корисність. Кожна точка на даній кривій (А,В,С,В) відображає різну комбінацію товарів, але дає для споживача однакову загальну корисність. Комбінація А подобається споживачеві так само, як і комбінації В, С або В. Напрям кривої індиферентності вниз показує, що коли споживач зменшує кількість одягу, то це має збільшити кількість їжі. Переміщую¬чись по кривій індиферентності від точки А до точки В, споживач обмінює три оди¬ниці одягу на одну одиницю їжі. На проміжку від точки В до точки С уже одна одиниця одягу обмінюється на одиницю їжі. А на проміжку від точки С до точки В лише половина одиниці одягу може бути обмінена на одиницю їжі. Тобто стає де¬далі менше одиниць одягу, від яких потрібно відмовитися, щоб отримати додатко¬ву одиницю їжі. Кожна одиниця одягу стає ціннішою при зменшенні одиниць ку¬пленого одягу, а кожна додаткова одиниця їжі стає менш цінною при зростанні одиниць купленої їжі.

Нахил кривої індиферентності становить граничний коефіцієнт заміщення (МRS), що показує, до якої межі споживач заміщуватиме їжу одягом, щоб отрима¬ти ту саму загальну корисність.

 

де МRS – граничний коефіцієнт заміщення;

МU – гранична корисність.

Граничний коефіцієнт заміщення у нашому прикладі зменшується від 3 до 1 і 0,5, тобто він показує, що готовність споживача замінювати одяг їжею змен¬шується з переміщенням вниз по кривій.

 

Криві індеферентності різного рівня загальної корисності

Для кожного рівня загальної корис¬ності існує своя окрема крива індиферент¬ності, яка показує такі комбінації товарів, до яких покупець є індиферентним, неви-значеним.

Чим  вище  і  дальше  крива індиферентності від початку координат, тим більшою є загальна корисність, оскільки будь-яка точка на вищій кривій індиферентності означає більшу кіль¬кість того чи іншого товару, отже, більшу загальну корисність.

 

Карта індеферентності

Безмежна кількість кривих індифе¬рентності утворює карту індиферентності. Така карта характеризує смаки і вподобання, показуючи, що саме спожи¬вач хоче купити на ринку.

На карті індиферентності кожна крива відповідає різному рівню загальної корисності та загального задоволення. Тому криві ніколи не можуть перетинатися і завжди є паралельними одна до одної.