2. Нехай олігопольна галузь складається лише з трьох фірм — А, В і С.

Кожній фірмі належить приблизно третина загального ринку диференційованого продукту і вони не вдаються до змови при встановленні цін. Фактична ринкова ціна продук¬ту фірми А дорівнює Р1, а поточний обсяг продажу – Q1.

Постає питання: як виглядатиме крива попиту фірми?

Положення і форма кривої попи¬ту олігополіста залежить від того, як конкуренти реагуватимуть на те, що фірма А змінила ціну.

Модель ламаної кривої попиту починається з припущення про ре¬акцію олігополістів на зміну цін кон¬курентів. Припускається, що кожна фірма виходить із того, що коли вона знизить свої ціни, то конкуренти підтримають це зниження, а якщо во¬на їх підвищить, то жодна з фірм-кон¬курентів не зробить аналогічного кроку у відповідь. Рисунок ілюс¬трує, як виглядає ринок для оліго¬поліста, котрий дотримується зазна¬ченого припущення.

 

Модель ламаної кривої попиту

Якщо фірма А знизить ціну нижче Р1, то усі конкуренти також знизять ціни. Продажі у галузі зростуть. У цьому випадку фірма А матиме при¬близно ту саму частку ринку і рухатиметься вниз уздовж кривої попиту Q1. Якщо фірма А підвищить свою поточну ціну, а конкуренти наслідують ці зміни, то галузь втратить частину обсягу продажу на користь інших галузей. Однак фірма А не втратить споживачів на користь конкурентів В і С.

У разі підвищення ціни фірмою А інші фірми можуть не зреагувати на це, що призведе до втрати фірмою А значної частки ринку, як результат, відрізок кривої попиту над ціною Р1 значно еластичніший, ніж відрізок, розміщений нижче від цієї ціни. Отже, робимо висновок про те, що в олігопольній галузі:

а) при зниженні ціни фірмою А конкуренти вчинять так само, щоб не допустити переходу своїх покупців до фірми, яка знизила ціну;

б) підвищення ціни фірмою А не буде наслідуватися фірмами В і С, бо конкурен¬ти прагнутимуть захопити її частку ринку;

в) відрізок D2К кривої попиту характеризує ситуацію, коли конкуренти ігнору¬ють підвищення ціни фірмою A;

г) відрізок КD1 кривої попиту характеризує ситуацію, коли конкуренти насліду¬ють цінову поведінку фірми А (випадок зниження ціни);

д) олігополіст, який не бере участі у змові, стикається із ламаною кривою попиту D2KD1. Ця крива є високоеластичною на відрізку вище поточної ціни P1 та низькоеластичною на відрізку нижче від цієї ціни.

Зауважимо: якщо конкуренти наслідуватимуть зниження ціни, але не зважатиме на її підвищення з боку суперника, то крива граничного виторгу олігополіста теж матиме незвичну форму і складатиметься з двох відрізків:

MR2L – частина кривої граничного виторгу, що відповідає лінії попиту D2D2,

NMR1 – частина кривої граничного виторгу, що відповідає лінії попиту D1D1.

Унаслідок істотної відмінності в еластичності попиту вище і нижче поточної ціни існує розрив, який є по суті вертикальним відрізком LN кривої граничного виторгу.

В олігопольних галузях за відсутності змови зміни ціни відбуваються нечасто. На основі ламаної кривої та ламаної кривої граничного виторгу можна пояснити вичини цього явища.

1. Якщо фірма підвищить ціну, то вона втратить значну частку своїх покупців. Якщо фірма знизить ціну і це зниження істотно збільшить її загальний виторг, то витрати олігополіста можуть зрости ще істотніше. Важливо пам'ятати, що на відрізку КD1 коефіцієнт еластичності Еd<1.

Це означає, що прибутки фірми неминуче зменшаться, бо зниження ціни зменшить загальний виторг фірми, а виробництво дещо більшого обсягу про¬дукції збільшить загальні витрати. Отже, будь-яка зміна ціни на олігопольному ринку завдає шкоди.

2. Ламана крива граничного виторгу передбачає, що у деяких межах істотні зміни витрат не справлятимуть жодного впливу на обсяг виробництва Q і ціну Р. Як видно з рисунка, будь-яка зміна граничних витрат між МС1 і МС2 не спри¬чинятиме змін обсягу виробництва та ціни. Крива граничних витрат MC пере¬тинає криву граничного виторгу МR на її зламі. Наявна ціна і буде рівноважною для фірми А, тому що її невигідно змінювати, і ціна залишиться сталою.

Отже, ринкова ціна у моделі ламаної кривої попиту буде для олігополістів відносно стабільною або й "жорсткою".

Модель ламаної кривої попиту має три основні недоліки. По-перше, вона не пояснює, чому початкова ціна дорівнює саме P1 або КQ1. По-друге, ламана крива пояснює негнучкість ціни, але не саму ціну. По-третє, ламана крива по¬питу не пояснює зростання цін в умовах макроекономічної нестабільності.

Олігопольна структура галузі сприятлива для укладання таємних угод. Змова наявна тоді, коли фірми галузі досягають відкритої або прихованої уго¬ди про фіксування цін, поділ ринку тощо.

Отож незмовницька олігополія має очевидні вади. Додамо до них те, що завжди існує небезпека виникнення війни цін. Крім того, негнучкість цін в умовах високої інфляції може збільшувати витрати і зменшувати прибутки. За цих обставин змовницький контроль над ціною дає змогу олігополістам зменшити ризики і збільшити прибутки.

Якою ж буде цінова і виробнича поведінка фірми за змовницької олігополії? Нехай на олігопольному ринку діють три фірми – А, В і С, які виробляють од¬норідні продукти. Криві витрат усіх трьох фірм однакові. Припустімо, що кожна фірма вважає, що обидва її кон¬куренти зрівнюватимуть свої ціни як при їх зниженні, так і при підвищенні.

Припустімо також, що криві попиту усіх трьох фірм є однаковими. За одна¬кових значень витрат, попиту і гранич¬ного виторгу з'ясуємо цінову і вироб¬ничу поведінку кожної олігопольної фірми.

 

Максимізація прибутків фірм за змовницької олігополії

Якби фірма А була чистим моно¬полістом, то відповідь була б очевид¬ною: вона має виробляти обсяг про¬дукції Q, за якого граничний виторг МR дорівнює граничним витратам МС; призначати ціну Р1 і отримувати максимальний економічний прибуток.

Однак фірма А має двох конкурентів, які продають однакові продукти. Якщо в цій ситуації припущення фірми А про те, що її конкуренти зрівнюватимуть свої ціни з її ціною, виявиться неправильним, то наслідки для А можуть бути негативними. Так, якщо фірми В і С встановлять ціни, нижчі за Р1, то крива попиту фірми А пе¬реміститься різко вліво, бо покупці фірми А звернуться за продукцією до фірм В і С.

Якщо фірма А також знизить ціну то це перемістить усі три фірми вниз по їхніх кривих попиту і зменшить їхні прибутки. Отже, ймовірно, що фірми В і С не захо¬чуть призначати ціну, нижчу за Р1. За однакових умов попиту і витрат фірми В і С зацікавлені виробляти обсяги Q1 і призначати ціну Р1.

Отже, для кожної з трьох фірм найоптимальнішим є призначення ціни Р1, але за умови, що її конкуренти робитимуть те ж саме. Інакше кажучи, в усіх фірм існу¬ють стимули до змови та узгодження однакової ціни Р1 і однакового обсягу Q1. Кожна фірма уникає війни цін і отримує максимальний економічний прибуток.

Таємна змова може існувати у різних формах. Найпростішою формою є кар¬тель — об'єднання виробників, що разом максимізують прибуток шляхом фіксації та регулювання обсягів випуску продукції.

У США картелі заборонені законом. В Японії картелі мають більше поширен¬ня, ніж у Європі. В Європі посилюється тенденція до того, щоб поставити їх поза законом.

Найвідомішим міжнародним картелем останніх десятиліть є ОПЕК (Ор¬ганізація країн – експортерів нафти). ОПЕК була заснована у 1960 р. і нині об'єднує 13 країн, У 1973 — 1980 рр. картель спромігся підвищити світову ціну на нафту від 2,5 до 34 дол. за барель, а загальна сума доходів ОПЕК від нафти збільшилась на 340%. Однак в останні два десятиліття ОПЕК занепадав. Які при¬чини занепаду ОПЕК? Основні причини цього занепаду – перешкоди для таємної змови.

По-перше, різке зростання цін на нафту в 70-х роках стимулювало пошук но¬вих покладів нафти державами – не членами ОПЕК. Велика Британія, Норвегія та СРСР перетворилися на важливих світових постачальників нафти. В результаті частка ОПЕК у світовому виробництві нафти різко зменшилася.

По-друге, економне використання нафти і розширення використання альтер¬нативних джерел енергії зумовили зменшення попиту на нафту, внаслідок цього послабився контроль картелю за світовою ціною на нафту.

По-третє, країни — учасниці ОПЕК дуже різні за своїм економічним становищем, і тому в картелі виникла проблема обману Саудівська Аравія має невелику кількість населення і дуже високий ВВП на душу населення. Венесуела та Нігерія мають численне населення і дуже бідні. В Ірані, Іраку та Лівії – значні військові видатки. Гостра потреба бідних країн у грошах підштовхнула їх до порушень до¬мовленостей про квоти й ціни, передбачені картельною угодою. В результаті цього світова ціна на нафту знижувалася, але у 2000 р. вона помітно зросла.

Оскільки явні змови зазвичай заборонені, то олігополісти часто практикують приховані змови. Фірми можуть підтримувати зв'язок одна з одною різноманітними загальнодоступними легальними способами. Однією із форм мовчазної змови є лідерство у ціноутворенні.