2. З'ясуємо поведінку фірми щодо визначення ціни та обсягу виробництва за умов монополістичної конкуренції.

Основною особливістю діяльності фірми за умов моно¬полістичної конкуренції є те, що крива попиту, з якою має справу фірма, є високоеластичною, але не абсолютно еластич¬ною. Вона значно еластичніша за криву попиту чистого моно¬поліста, позаяк продавець за умов монополістичної конку¬ренції має багато суперників, які виробляють подібні товари. Чистий монополіст взагалі не має конкурентів.

Однак крива продажу продавця за монополістичної кон¬куренції не є абсолютно еластичною, як у виробника за умов досконалої конку¬ренції, з двох причин. По-перше, фірма за умов монополістичної конкуренції має менше суперників, по-друге, продукти цих конкурентів є близькими, але не дос¬коналими, замінниками. Числове значення еластичності кривої попиту фірми за умов монополістичної конкуренції залежатиме від: а) конкретної кількості конкурентів; б) ступеня диференціації продукту. Чим більша кількість конкурентів і слабша диференціація продукту, тим еластичнішою буде крива попиту кожного продавця. Інакше кажучи, ситуація монополістичної конкуренції наближатиметь¬ся до досконалої конкуренції.

У короткостроковому періоді фірма, що діє в умовах монополістичної конку¬ренції, може отримувати економічні прибутки або зазнавати збитків. Однак фірма максимізує свої прибутки або мінімізує збитки тоді, коли виробляє обсяг про¬дукції, який відповідає умові: MC = MR.

Фірма призначає ціну Р* і отримує економічний прибуток (Р* – АТС*). Економічні прибутки, показані заштрихованим прямокутником, спонукатимуть нові фірми до входження у галузь. У результаті ці прибутки фірми зникнуть.

 

Прибутки монополістично-конкурентної фірми у короткостроковому періоді

 

Збитки монополістично-конкурентної фірми у короткостроковому періоді

Якщо ж на ринку складеться несприятлива ситуація з середніми загальним витратами, то фірма в умовах монополістичної конкуренції зазнаватиме збитків у короткостроковому періоді.

Збитки, показані заштрихованим прямокутником на цьому рисунку, призведуть до виходу фірм із галузі. Цей вихід триватиме доти, доки не будуть відновлені  нормальні прибутки.

У довгостроковому періоді за умов монополістичної конкуренції фірма отримува¬тиме тільки нормальний прибуток, а економічний прибуток дорівнюватиме нулеві.

> 

3.

Справа в тому, що високі економічні прибутки у коротко¬строковому періоді приваблюватимуть нових конкурентів в галузь. Як результат крива попиту стане еластичнішою, тому що кожна фірма тепер володіє меншою часткою загального попиту і стикається з більшою кількістю продуктів-замінників. Це приводить до зникнення економічних при¬бутків у довгостроковому періоді.

Коли крива попиту дотична до кривої АТС за обсягу ви¬робництва, що максимізує прибуток, то фірма отримує нор¬мальний прибуток.

 ]

Ринкова рівновага монополістично-конкурентної фірми в довгостроковому періоді.

Якщо ж у короткостроковому періоді галузь зазнає збитків, то деякі фірми залишають галузь у довгостроковому періоді. Зіткнувшись із меншою кількістю товарів-замінників і більшою часткою сукупного попиту, що на них припадає, фірми, які вижили, виявляють, що збитки зменшуються і посту¬паються місцем нормальним прибуткам. Однак тут можливі три винятки.

1. Деякі фірми можуть випускати такі високодиференційовані продукти, що кон¬курентам важко відтворити їх навіть протягом тривалого часу. Наприклад, бен¬зозаправна станція може розміщуватися на єдиному доступному місці біля най¬важливішого перехрестя міста. Така станція є, по суті, монополістом і може от¬римувати невеликі економічні прибутки навіть у довгостроковому періоді.

2. Входження в галузь не завжди є безперешкодним. Унаслідок ди¬ференціації продукту вищими будуть фінансові бар'єри на шляху входження фірми у галузь. Це забезпечує існування певних економічних прибутків навіть у довгостроковому періоді.

3. Невдале входження у галузь може призвести до того, що фірма навіть у довгостроковому періоді зазнаватиме збитків, тобто отри¬муватиме прибутки, нижчі за нормальні. Наприклад, власник невдало розміщеного кафе по¬стійно отримує прибуток ниж¬чий, ніж він міг би бути, якби власник займався прибутковішим бізнесом. Однак він не мо¬же залишити цей бізнес, бо він для нього є життєвим покликан¬ням і реалізованою мрією.

НЕЦІНОВА КОНКУРЕНЦІЯ

В умовах монополістичної конкуренції фірми намагаються поліпшити становище рівноваги у довгостроковому періоді. Для цієї мети використовують нецінову конкуренцію у формі диференціації продукту та реклами.

Диференціація і вдосконалення продукту та реклама збільшують не тільки витрати фірми, а й нерідко попит на її продукцію. Якщо по¬пит зросте на більшу величину, ніж потрібно для відшкодування витрат на дослідні розробки й рекламу, то прибутки фірми зростуть. Як видно з рисунка, зниження ціни не дає шансів для збільшення прибутку. Саме тому фірми вдаються до нецінової конкуренції.

Чим сильніша диференціація продукту (менш еластична крива попиту), тим далі вліво від мінімальних середніх загальних витрат відбуватиметься виробниц¬тво. Проте чим більша диференціація продукту, тим повніше задовольнятимуться різні уподобання і смаки.

За допомогою реклами фірма можє стимулювати збут і збільшити свою частку на ринку Нині існує два погляди на рекламу: традиційний і сучасний. Традиційний погляд розглядає рекламу як зайві й невиправдані видатки, які посилюють еко¬номічну концентрацію та монополізм.

 

Традиційний погляд на рекламу

Традиційний погляд на рекламу вбачає у ній засіб збільшення частки ринку фірми-рекламодавця і посилення прив'язаності споживача до продукту фірми. У результаті зростає ступінь монополізації ринку, оскільки за успішної реклами кри¬ва попиту рекламодавця переміщується вправо і стає менш еластичною.

Сучасний погляд розглядає рекламу як ефективний засіб інформування спожи¬вачів та посилення конкуренції.

 

Сучасний погляд на рекламу

Згідно з цим поглядом, реклама знайомить споживачів з товарами-замінника¬ми, що посилює конкуренцію. Рекламування продукції галузі переміщує криву кожної фірми вліво, робить її еластичнішою.

Рівність ціни з граничними витратами забезпечує розподільну ефективність. Це означає, що виробники отримують не¬обхідну кількість ресурсів. Якщо ж ціни збігаються з мінімальними середніми загальними витратами, то тоді фірми використовують найефективніші технології. Інакше кажучи, йдеться про досягнення виробничої ефективності.

На ринках з монополістичною конкуренцією наявні над¬лишкові виробничі потужності, і тому тут не реалізуються ні розподільна, ні ви¬робнича ефективність. На рисунку показано, що елемент монополізму за умов монополістичної конкуренції спричиняє певне недовикористання ресурсів.

У точці довгострокової рівноваги ціна Р* перевищує граничні витрати в Q*. Це означає, що має місце недо¬статнє надання ресурсів виробнику для виготовлення продукту. Крім то¬го, АТСmin є меншими за ціну. За цієї умови монополістично-конкурентні фірми мають надлишкові виробничі потужності (Q*Q1), а виробництво супроводжується витратами на оди¬ницю продукції вищими, ніж мінімально можливі. Іншими слова¬ми, за умов монополістичної конкуренції ринкова ціна перевищує ціну, яка була б за умови досконалої конкуренції. Фірма в умовах моно¬полістичної конкуренції, щоб отри¬мати нормальний прибуток, повин¬на призначати ціну вищу за ціну в умовах досконалої конкуренції. Виробнича ефективність фірми не досягається, а споживачі змушені купувати продукти за цінами, що перевищують конкурентні.

 

Надлишкові виробничі потужності фірми в умовах монополістичної конкуренції.

Контрольні запитання

1. У чому полягає сутність моделі монополістичної конкуренції?

2. Що  характеризує ринок монополістичної конкуренції?

3. Чим обумовлене досить умовне визначення галузі?

4. Чому монопольна конкурентна фірма не може протягом довгого періоду одержувати економічний прибуток?

5. Що характеризує короткострокову рівновагу фірми?

6. Проаналізуйте довгострокову рівновагу фірми за умов монополістичної конкуренції.

7. Види нецінової конкуренції.

8. Накресліть криві витрат на реалізацію.