2. Ізокоста

Зробимо припущення, що в процесі виробництва беруть участь тільки два змінних фактора: праця (L) і капітал (K), і во¬ни мають відповідну ціну (PL) і (PK). При цих умовах сукупні витрати виробництва (ТС) будуть мати вигляд:

TC=PL * L+PK*K

L- вимірюється у годинах праці;

K - вимірюється у годинах роботи машин;

PL - погодинна оплата праці;

PK - погодинна орендна плата за машини.

Ізокоста — лінія, що характеризує комбінації витрат змінних факторів (у нашому випадку праці і капіталу) при фіксованих витратах виробництва.

Скорочення витрат одного фактора приводить до можли¬вості використання певної кількості (відповідно до ціни) іншого.

 

  Ізокости.

K — втрати на капітал (PK • К);

L  — витрати на послуги праці (РL • L).

Нахил ізокости визначається відношенням  .

Можливе збільшення використання капіталу за рахунок

зменшення праці дорівнює 

Властивості Ізокости

 Кут нахилу ізикости залежить від цін факторів виробницт¬ва.

 Всі точки ізокости відповідають однаковим сукупним ви¬тратам факторів виробництва.

 Чим дальше від початку координат розташована ізокоста, тим більший обсяг ресурсів використовується.

 

Нахил ізокости дорівнює  ,або  (тому що  )

Мінімізація витрат

Перенесемо ізокосту до тих самих координат. Що застосовували для аналізу ізоквант.

Функція витрат показує взаємозв’язок між обсягом випуску, що описується ізоквантою, і мінімальною кількістю витрат, необхідних для виробництва даного випуску продукції, що описується ізокостою.

 

Мінімізація витрат виробництва заданої кількості продукції.

Умова мінімізації витрат виробництва заданої кількості продукції

 Нахил ізокванти для двох видів ресурсів повинен бути  рівним нахилу ізокости для цих ресурсів, і вони повинні мати спільну точку.

Якщо нахил ізокванти дорівнює MRTS (граничній нормі технологічного заміщення), а нахил ізокости дорівнює PL/PK,то

 

Принципом найменших витрат є стан, коли відношення граничних продуктів факторів вироб¬ництва (K, L) на одиницю витрат (РL, PK) дорівнюють одне одному.

 

 

3.

Постійні витрати FC (Fixed Cost) –це витрати, величина яких у короткостроковому періоді не залежить від випуску продукції. Постійні витрати мають місце навіть тоді, коди продукція зовсім не випускається.

Основні види постійних витрат

- Відсоток з кредиту на купівлю обладнання.

- Амортизаційні відрахування.

- Орендна плата.

- Витрати на капітальний ремонт.

- Виплати податків.

- Страхові внески.

- Адміністративні витрати.

Постійні витрати в графічному вигляді являють собою пря¬му, паралельну лінії абсцис.

 

  Постійні витрати (FС).

Q — обсяг випуску продукції;

С —  витрати.

Наскільки із збільшенням випуску продукції доход зростає, настільки середні постійні витрати зменшуються (як відносна величина на одиницю випуску).

Середні  постійні  витрати  АFС (Average Fixed Cost ) - це кількість постійних витрат виробництва (FС) що припадає на одиницю випуску продукції (Q)

АFС = FС/Q,

Де  АFС —  середні постійні витрати;

FС —  постійні витрати виробництва;

Q —   випуск продукції.