2. Іншим важливим поняттям є поняття перехресної еластичності  попиту.

Перехресна еластичність попиту за ціною характеризує відносну зміну обсягу попиту на один товар від зміни ціни іншого. Вона вимірює відсоткову зміну в кількості купленого товару Х у відповідь на кожний 1% зміни в ціні якого-небудь іншого товару. Формула коефіцієнта перехресної еластичності попиту така:

Величина перехресної еластичності попиту може бути позитив¬ною, негативною і нульовою.

Якщо EXY> 0, то товари  X та Y називають взаємозамінними, під¬вищення ціни на товар У зумовлює збільшення попиту на товар Х (на¬приклад, різні види палива).

Якщо EXY < 0, то товари X та Y називають комплементарними підвищення ціни на товар У зумовлює зниження попиту на товар (наприклад, автомашини і бензин).

Якщо EXY = 0, то такі товари називають незалежними, підвищення ціни одного товару не впливає на обсяг попиту на інший (приклад, хліб і цемент).

З допомогою формули коефіцієнта перехресної еластичності попиту розв'яжемо таку задачу. Дано EXY =2, РY1=10грн.  PY2 = 15 гр. DX1, = 500 од. товару. Потрібно знайти DX2.

Корисну інформацію про попит дає еластичність попиту за до¬ходом. Еластичність попиту за доходом характеризує відносну зміну попиту на будь-який товар внаслідок зміни доходу споживача. Кое¬фіцієнт еластичності попиту за доходом вимірюється як відношення відсоткової зміни попиту на товар Х до відсоткової зміни грошового доходу споживача:

Якщо E1 < 0, то товар є низькоякісним, збільшення доходу супро¬воджується зниженням попиту на цей товар.

Якщо E1> 0, товар називають нормальним, із зростанням доходу збільшується попит на цей товар.

Серед нормальних товарів можна виділити три групи. Товари першої необхідності, попит на яких зростає повільніше, ніж зростає доход (0< E1<1) і тому має межу насичення. Предмети розкоші, попит на які випереджає зростання доходів (E1> І) і тому не має межі насичення. Товари, попит на які зростає в міру зростання доходів (E1= 1), називають товарами "другої необхідності". Ця класифікація не збігається з часто застосовуваною класифікацією потреб за їх черговістю і ґрунтується на тому, що потреби існують і задовольняються ^омплексно і жодної черговості не мають