Тема 2. Поняття економічного прогнозування. Його сутність, предмет і об'єкти.

Поняття економічного прогнозування.

Його сутність, предмет і об’єкти.

Питання теми

1. Поняття економічного прогнозування.

2. Можливості використання досвіду застосування методів соціально-економічного прогнозування в сучасній Україні.

Основні терміни теми: прогноз, прогнозування, об’єкти прогнозування, гіпотеза, план, період упередження.

1. Поняття економічного прогнозування

Громадське життя неможливе без передбачення майбутнього, без прогнозування перспектив його розвитку.

Під прогнозом розуміється науково обґрунтоване судження про можливі стани об'єкта в майбутньому, про альтернативні шляхи і терміни його здійснення.

Процес розробки прогнозів називається прогнозуванням.

Прогнозування – це наукова діяльність, спрямована на виявлення і вивчення можливих альтернатив майбутнього розвитку об'єкта або явища, структури його ймовірних траєкторій.

Об'єктом прогнозування, природно, не можуть бути будь-які явища і процеси. Якщо результат процесу однозначний, то він не може бути предметом прогностичного дослідження. Якщо ж сам процес і його результат мають безліч можливих альтернатив для реалізації, то прогноз може принести істотну користь.

Розрізняють три форми передбачення: гіпотеза, загальнонаукове передбачення, прогноз, план.

Гіпотеза характеризує наукове передбачення на рівні загальної теорії.

Прогноз у порівнянні з гіпотезою має значно велику визначеність, оскільки ґрунтується не тільки на якісних, але і на кількісних параметрах і тому дозволяє характеризувати майбутній стан об'єкта, процесу або явища також і кількісно. Прогноз завжди носить імовірнісний характер.

План являє собою постановку точно визначеної мети або передбачення конкретних, детальних подій досліджуваного об'єкта. План має директивний характер.

Періодом упередження при прогнозуванні називається відрізок часу від моменту, для якого маються останні статистичні дані про досліджуваний об'єкт, до моменту, до якого відноситься прогноз. Деякі автори іменують його прогнозованим періодом, періодом прогнозу.

По тривалості періоду упередження загально прийнято розрізняти три види прогнозів:

- оперативні (термін упередження 1 місяць);

- короткострокові (термін упередження 1 місяць - 1рік);

- середньострокові (1 рік – 5 років);

- довгостроковий (від 5 до 15-20 років);

- дальностроковий (понад 15-20 років).

Оперативні прогнози засновані на припущенні про те, що в прогнозованому періоді не відбудеться істотних змін у досліджуваному об'єкті, як кількісних так і якісних.

Короткострокові прогнози припускають тільки кількісні зміни. Оцінка подій дається тільки кількісна.

Середньострокові і довгострокові прогнози виходять як з кількісних, так і якісних змін у досліджуваному об'єкті, причому в середньострокових прогнозах кількісні зміни домінують над якісними.