6.2. Поняття тенденції розвитку, тренду.
Поняття тенденція розвитку не має досить чіткого визначення. У статистичній літературі під тенденцією розвитку розуміють деякий загальний напрямок розвитку, довгострокову еволюцію. Звичайно тенденцію прагнуть представити у вигляді більш-менш гладкої траєкторії. Передбачається, що така траєкторія, назвемо її трендом, характеризує основну закономірність руху в часі й у деякій мірі (але не цілком) вільна від випадкових впливів. Тренд описує фактичну усереднену для періоду спостереження тенденцію досліджуваного процесу в часі, його зовнішній прояв. Результат при цьому зв'язується винятково з ходом часу. Передбачається, що через час можна виразити вплив всіх основних факторів. Механізм їхнього впливу в явному вигляді не враховується.
У статистико-математичній літературі зустрічаються і менш широкі визначення. Наприклад, часто під трендом розуміють регресію на час. Іноді тренд представляють як детерміновану компоненту змінної (причому не обов'язково зміну цього компоненту зв'язують з часом). Кожне з подібних визначень указує не на сутність тренда, а на окремий прийом його відшукання.
Звичайно припускають, що відхилення від тренда є деяка випадкова складова et. Такий підхід, дійсно, досить зручний на практиці; однак навряд чи він має під собою надійну базу при описі економічних характеристик. Тут мова йде скоріше про угоду, у силу якого звичайно вважають, що тренд визначається впливом постійно діючих факторів, а відхилення від нього – впливом випадкових факторів. Справді, часто до тих самих рядів спостережень можна досить добре підібрати функції різних видів. У цьому випадку досить суперечливим або у всякому разі досить відносним є практичний поділ рівня на детерміновану і випадкову складову виходячи з отриманого тренда. У силу сказаного ми будемо дотримувати більш загального розуміння терміна тренд, не зв'язуючи його з конкретними формами, іншими визначеннями.
Кількісний опис тенденції, що спостерігалася, у зміні рівнів окремо розглянутого динамічного ряду (виділення тренда) лежить в основі ряду простих статистичних методів прогнозування. Нижче ми розглянемо деякі з них.
25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 Наверх ↑